№ 2 (287) 8-13 лютого 2010 року
ШОСТА СЕСІЯ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
ШОСТОГО СКЛИКАННЯ
на пленарних засіданнях 1
У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 17
ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 29
на пленарних засіданнях
У ВІВТОРОК, 9 ЛЮТОГО, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання уповноважені представники депутатських фракцій виступили із заявами, повідомленнями і пропозиціями.
Народні депутати, приступивши до розгляду питань порядку денного, обговорили два урядових законопроекти про внесення змін до Закону “Про пожежну безпеку”.
Заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Валерій Третьяков доповів про суть обох проектів і зазначив, що вони передбачають внесення змін та доповнень технічно-юридичного характеру в Закон “Про пожежну безпеку” з метою його приведення у відповідність до Закону “Про правові засади цивільного захисту” з питань проходження служби особовим складом Державної пожежної охорони, запровадження обов’язку суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності та підпорядкування, у власності або користуванні яких є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, або вибухонебезпечний об’єкт, утримувати підрозділи державної або відомчої пожежної охорони. За словами доповідача, уряд пропонує прийняти перший з них (реєстр. №4183) за основу.
Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект, реєстр. №4183, а положення іншого проекту реєстр. (№5060) врахувати при доопрацюванні першого проекту до другого читання.
За результатами голосування законопроект, реєстр. №4183, був прийнятий за основу 248 голосами. Верховна Рада доручила профільному Комітету під час доопрацювання першого законопроекту врахувати положення другого проекту.
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, взявши слово, повідомив про те, що у київській книгарні “Сяйво” виникла нештатна ситуація – група з 50 людей учора ввечері захопила її приміщення. М.Томенко запропонував дати доручення Кирилу Куликову, голові Тимчасової слідчої комісії питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу, і Володимиру Яворівському, голові Комітету з питань культури і духовності, виїхати на місце, вивчити ситуацію і доповісти Верховній Раді.
Народні депутати підтримали пропозицію.
Парламентарії далі розглянули і прийняли за основу низку законопроектів, зокрема: про прилеглу зону України; про внесення змін до Закону “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” (щодо статусу осіб, які в дитинстві потерпіли від політичних репресій); про внесення змін до деяких законів України щодо громадянства; про внесення змін до статті 20 Закону “Про об’єднання громадян” (щодо права об’єднання громадян звертатися до суду в інтересах його членів); про техногенну безпеку.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання процесів управління державним майном) доповів голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Бондар. Він зазначив, що практика застосування законодавства з питань управління об’єктами державної власності, зокрема, реалізації окремих положень прийнятого Верховною Радою України 21.09.2006 року Закону “Про управління об’єктами державної власності” свідчить про те, що низка його норм має суттєві недоліки та неузгодженості з чинним законодавством під час його застосування. Тому О.Бондар разом з народним депутатом С.Осикою пропонують внести зміни до чинного Господарського кодексу та Закону “Про управління об’єктами державної власності”, якими чітко визначити господарські структури, які є суб’єктами управління об’єктами державної власності, уточнити повноваження таких суб’єктів управління, як Кабінет Міністрів України, уповноважені органи управління, Фонд державного майна України тощо.
О.Бондар також доповів рішення профільного Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Під час обговорення народні депутати висловили зауваження до проекту, зокрема, щодо надання права Кабінету Міністрів визначати конкурсний порядок відбору керівників суб’єктів господарювання без врахування того, що до вказаного сектору економіки відносяться і акціонерні товариства, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, але менша 60 відсотків.
За результатами розгляду законопроект було направлено на доопрацювання.
Секретар Комітету з питань охорони здоров’я Лілія Григорович доповіла рішення Комітету стосовно законопроекту про призупинення дії окремих норм Закону “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (щодо узгодженості нормативних актів в рамках підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу). Вона нагадала, що цим проектом пропонується на період підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу призупинити дію пунктів 4 та 5 абзацу 4 частини першої статті 24 Закону “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, які стосуються захисту населення від шкідливого впливу шуму.
Л.Григорович зазначила, що запропоновані зміни порушують конституційне право громадян на санітарно-епідеміологічне благополуччя, на безпечні для життя і здоров’я умови праці, відпочинку та довкілля. За її словами, Комітет з питань охорони здоров’я вважає неприпустимим запровадження заходів, які навіть тимчасово здатні суттєво послабити правові гарантії захисту здоров’я людини, тому пропонує відхилити цей законопроект.
Народні депутати підтримали позицію профільного комітету і відхилили законопроект.
Верховна Рада за наслідками розгляду відхилила і наступний законопроект порядку денного – про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі).
Голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олена Бондаренко, доповідаючи цей проект, зазначила, що ним пропонується внести зміни до трьох чинних законів, зокрема, “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про вибори народних депутатів України” та “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських рад, селищних, міських голів”. За її словами, суть змін полягає у тому, щоб доповнити окремі статті згаданих законів положенням щодо включення до кожної п’ятірки виборчого списку кандидатів у народні депутати України та кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад як жінок, так і чоловіків.
О.Бондаренко також зазначила, що питанню рівних можливостей жінок і чоловіків приділяється особлива увага з боку Ради Європи, Парламентської асамблеї Ради Європи, Організації Об’єднаних націй та інших європейських і загальносвітових структур.
Доповідачка також повідомила, що комітети з правової політики та з питань державного будівництва і місцевого самоврядування підтримують прийняття цього законопроекту за основу.
Парламентарії зазначали, що формулювання, яке міститься у запропонованому законопроекті, є достатньо виваженим з точки зору його конституційності. Тому цей проект потрібно підтримувати у першому читанні. Однак, за словами промовців, він не розв’язує проблеми у випадку, коли вибори проводяться в одномандатних округах і потребує доопрацювання.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення змін до статті 1 Закону “Про підвищення престижності шахтарської праці” (щодо поширення дії Закону також на шахтарів нерудних та розсипних родовищ).
Розглянувши законопроект про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства, парламентарії відхилили його.
Проект закону про внесення змін до Закону “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” (щодо допомоги на рівні прожиткового мінімуму) доповів народний депутат Михайло Папієв. Він зазначив, що цим проектом пропонується встановити розмір допомоги, встановлений для малозабезпечених сімей, виходячи з розміру прожиткового мінімуму. Він нагадав, що в проекті закону про Державний бюджет України на 2010 рік, який вносив уряд Ю.Тимошенко, пропонується, щоб державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям для працездатних осіб була встановлена у розмірі 133 гривні, непрацездатних – 187 гривень і для інвалідів – 200 гривень.
За словами М.Папієва, пропозиція встановити державну допомогу малозабезпеченим сім’ям, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, сприятиме соціальному захисту громадян України.
Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Стоян доповів рішення Комітету, який рекомендує парламенту прийняти проект за основу.
Народні депутати також висловлювались на підтримку проекту і за результатами обговорення прийняли його за основу 330 голосами. Вони також підтримали пропозицію головуючого про скорочення терміну підготовки до другого читання.
Верховна Рада прийняла Постанови “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охмадит” і “Про відзначення 75-річчя з часу заснування Національного Ботанічного саду ім. М.М.Гришка НБС НАН України”.
Наприкінці засідання народні депутати заслухали інформацію голови Комітету з питань культури і духовності Володимира Яворівського про ситуацію навколо книгарні “Сяйво” у Києві.
Парламентарії підтримали пропозицію Голови Верховної Ради України В.Литвина звернутися з проханням до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки з проханням детально вивчити ситуацію і надати інформацію.
Головуючий повідомив про те, що порядок денний вичерпано, а, отже, вечірнього засідання у вівторок не буде – народні депутати працюватимуть у комітетах і фракціях, і оголосив пленарне засідання закритим.
* * *
У СЕРЕДУ, 10 ЛЮТОГО, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 9 лютого.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Парламентарії розглянули питання про Регламент Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України В.Литвин нагадав, що на Погоджувальній раді і у сесійній залі неодноразово обговорювалося це питання з огляду на те, що Конституційний Суд зобов’язує Верховну Раду України прийняти Регламент Верховної Ради як закон.
Головуючий повідомив, що Комітет з питань Регламенту напрацював відповідний проект і рекомендує парламенту прийняти законом Регламент Верховної Ради України у чинній редакції станом на 19 вересня 2008 року, направити на підпис Президенту України для того, щоб “зняти будь-які розмови з цього приводу”.
Під час обговорення парламентарії внесли кілька пропозицій до проекту. Зокрема, народний депутат А.Мартинюк запропонував у 116 статтю Регламенту внести зміну, згідно з якою “пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту статей, їх частин, пунктів, речень, який прийнятий Верховною Радою за основу”.
Народний депутат Ю.Кармазін звернув увагу на те, що при прийнятті цього закону в березні 2004 року через технічні причини випали речі, які були прийняті до Регламенту. Він запропонував внести зміну, включивши до відповідної статті Регламенту слова: “якщо бюлетені для таємного голосування одержало не менше двох третин депутатів від їх фактичної чисельності”.
Народні депутати загалом підтримали прийняття законопроекту про Регламент Верховної Ради України.
З урахуванням пропозицій народних депутатів А.Мартинюка і Ю.Кармазіна законопроект був прийнятий в цілому 368 голосами.
Проект закону про особливості передачі в оренду та концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності доповів заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Олександр Попов. Він нагадав, що основні технології у сфері водопостачання, і теплопостачання були спроектовані і змонтовані ще в 70-90-ті роки минулого століття. І сьогодні вони мають низький коефіцієнт корисної дії та високу енергоємність, яка в 2 рази вища, ніж та, яка існує в цивілізованих європейських країнах.
Тому, за словами доповідача, щоб стримати процес зростання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, потрібно впровадити енергозберігаючі технології і модернізувати технологічні процеси.
О.Попов зазначив, що держава у найближчі роки не зможе надати необхідну державну підтримку процесам модернізації комунальних підприємств. У цьому зв’язку він запропонував залучити бізнес до співпраці з територіальними громадами, для того щоб ефективно управляти об’єктами водо- і теплопостачання та впроваджувати процес енергозберігаючих технологій в систему таких об’єктів.
За словами доповідача, суть проекту полягає у регламентації всіх процедур, починаючи від подачі ініціативи щодо оренди і концесії тих чи інших підприємств і завершуючи можливим розривом договірних відносин або закінченням договору оренди. З одного боку, закріпляються інтереси територіальних громад на право власності, з іншого боку, встановлюються більш чіткі і більш прозорі умови співпраці з приватним бізнесом, який зацікавлений інвестувати капітал в розвиток таких підприємств.
Під час обговорення народні депутати висловили різні думки щодо законопроекту – від необхідності приймати “корисний закон, який покращить ситуацію в галузі” до того, що його прийняття призведе до узаконення корупції, оскільки поки що немає жодного прикладу, який свідчив би про те, що у результаті передачі об’єктів комунальної власності в оренду чи іншу форму використання зменшились би тарифи на комунальні послуги і покращилось обслуговування.
Парламентарії загалом підтримали проект, висловивши свої пропозиції для врахування під час його підготовки до другого читання.
За результатами голосування законопроекту був прийнятий за основу 288 голосами.
Парламентарії розглянули два законопроекти, які стосувалися забезпечення громадян доступним житлом. Урядовий проект доповів заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Дмитро Ісаєнко. Він зазначив, що механізм будівництва доступного житла як один із антикризових заходів в основному унормовано у Законі “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельних галузей та житлового будівництва”.
Цим проектом пропонується визначити поняття доступного житла та державної підтримки його будівництва або придбання, коло осіб, що мають право на отримання такої підтримки, джерела фінансування будівництва доступного житла, основні вимоги до такого житла та умови здешевлення його вартості.
Водночас, за словами доповідача, міністерство вважає, що розгортання будівництва доступного житла в державі потребує формування окремої законодавчої бази – прийняття спеціального закону.
Д.Ісаєнко повідомив, що у проекті більш чітко виписані повноваження у цій сфері центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. З метою запобігання зловживань передбачено ввести єдиний державний реєстр громадян, які мають право на доступне житло та запровадити свідоцтво про право на державну підтримку.
Доповідач наголосив, що реалізація законопроекту дозволить створити умови щодо доступності будівництва, придбання житла, визначити стандарти доступного житла, поліпшити технічний стан житлового фонду, забезпечити комплексний підхід до розв’язання цієї проблеми.
Про суть іншого проекту доповів один з його авторів, народний депутат Михайло Полянчич. Він зазначив, що на відміну від урядового проекту депутатський проект більш зрозумілий і детально виписаний.
Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Юрій Сербін доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти за основу урядовий законопроект.
Верховна Рада 320 голосами прийняла у першому читанні законопроект, внесений Кабінетом Міністрів.
Проект закону про внесення змін до Закону “Про житлово-комунальні послуги” у новій редакції доповів міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. Він зазначив, що проектом передбачається визначити основні принципи тарифної політики у сфері житлово-комунальних послуг, серед яких відкритість та прозорість процедур встановлення цих тарифів на житлово-комунальні послуги та особливо на використання коштів, отриманих за рахунок тарифів та за рахунок бюджетів. Проектом також пропонується ліквідувати перехресне субсидіювання одного виду господарської діяльності за рахунок іншого, однієї категорії споживачів за рахунок іншої. Законопроект передбачає обов’язковість покриття і економічно обґрунтовані витрати виконавців та витрати, пов’язані з модернізацією і розвитком відповідної інфраструктури, запровадження системи компенсації, яка сплачується виконавцям-споживачам у випадку порушення виконавцями вимог щодо якості надання послуг.
Міністр наголосив, що однією з ключових норм нової редакції закону є встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення та визначення переліку правопорушень у сфері житлово-комунальних послуг. Передбачається також відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства в цій сфері.
О.Кучеренко закликав народних депутатів підтримати законопроект, відкривши шлях до “впровадження прозорих процедур механізмів інвестицій, механізмів контролю, залучення інвесторів до реформування, що покладе початок виведення житлово-комунального господарства з того ганебного стану, у якому воно сьогодні знаходиться”.
Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Олександр Попов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання.
Народні депутати підтримали рішення профільного комітету 254 голосами.
Проект закону про внесення змін до Закону “Про застосування амністії в Україні” у новій редакції доповів голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Малишев. За його словами, цим проектом пропонується заборонити застосування амністії на стадії дізнання, досудового слідства, а також, коли кримінальна справа знаходиться в провадженні суду, але не розглянута останнім.
Проектом також розширюється коло засуджених осіб, до яких амністія не може бути застосована взагалі, насамперед, до засуджених за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, які відбули менше двох третин призначеного вироком суду основного покарання; до осіб, засуджених за злочини середньої тяжкості, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання; а також до осіб, які вчинили злочини будь-якого ступеня тяжкості, наслідком яких стала загибель двох або більше осіб.
Крім того, повідомив доповідач, змінюється порядок звільнення засуджених від відбуття додаткової міри покарання, а саме передбачається, що особа може бути звільнена від відбуття додаткового покарання (крім конфіскації майна), якщо на день набрання законом про амністію чинності вирок суду в частині додаткового покарання не було виконано.
В.Малишев зазначив, що прийняття законопроекту сприятиме утвердженню гуманних засад у суспільстві, унеможливить застосування амністії до осіб, засуджених, в першу чергу, за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів та дозволить розмежувати такі поняття як “звільнення від кримінальної відповідальності” і “звільнення від покарання”.
Профільний Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 258 голосами.
Наприкінці ранкового засідання парламентарії розглянули чотири законопроекти, які стосувалися внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх).
Автор першого проекту, народний депутат Володимир Сівкович, запропонував запровадити “примусовий захід протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності неповнолітніх” – “хімічну (фармакологічну) кастрацію” особи, яка вчинила відповідний злочин. В.Сівкович запропонував цей захід застосовувати “довічно” незалежно від призначеного винному покарання або примусових заходів медичного характеру, призначених неосудній особі, яка вчинила діяння, що містить ознаки відповідного злочину.
Автор іншого проекту, народний депутат Микола Катеринчук, запропонував мінімальну санкцію ч.4 ст.152 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього, збільшити з восьми до десяти років, а також передбачити можливість застосування довічного ув’язнення за такий злочин.
Народний депутат Юрій Кармазін, автор ще одного проекту, запропонував доповнити Кримінальний кодекс України нормами (новим розділом), якими передбачити запровадження примусового заходу протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, протидію поширенню неправдивих відомостей про вчинення таких злочинів, у тому числі у ЗМІ, та завідомо неправдивим повідомленням прокурора, слідчого або органу дізнання про вчинення таких злочинів.
За його словами, такий примусовий захід протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх має полягати у застосуванні до особи спеціально визначених законодавством медичних препаратів. Примусовий захід пропонується застосовувати судом довічно незалежно від призначеного покарання або застосованих примусових заходів медичного характеру щодо осіб, визначених цим Кодексом.
Перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Сівкович повідомив рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект, автором якого є він, а положення інших проектів врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання.
Під час обговорення народні депутати підтримали пропозиції щодо посилення відповідальності за скоєння злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх. Деякі промовці висловлювались на підтримку будь-якого із проектів. За результатами розгляду за основу 312 голосами був прийнятий законопроект народного депутата М.Катеринчука.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович оголосив ранкове засідання закритим.
* * *
У ЧЕТВЕР, 11 ЛЮТОГО, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 10 лютого.
Народні депутати заслухали інформацію Міністра закордонних справ України Петра Порошенка щодо невиконання Республікою Молдова своїх зобов’язань відповідно до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон та Додаткового протоколу до нього щодо передачі у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса-Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації від 18 серпня 1999 року.
П.Порошенко нагадав, що Договір між Україною і Республікою Молдова про державний кордон та додатковий протокол були ратифіковані парламентами обох країн і набули чинності 18 листопада 2001 року.
Він зазначив, що молдовська сторона зволікає з передачею Україні акту про передачу землі під ділянкою, що є порушенням статті 10 договору і статті 1 додаткового протоколу. Українська сторона неодноразово звертала увагу представників молдовської влади на необхідність повного виконання міжнародних зобов’язань Республіки Молдова за вищезазначеними договорами.
Міністр закордонних справ повідомив, що внаслідок наполегливих зусиль вдалося досягти реальних зрушень у цьому питанні лише після приходу в минулому році до влади в Молдові уряду альянсу демократичних сил. За його словами, за останні тижні вдалося досягти помітних зрушень у врегулюванні цього питання, а також інших питань, які входять до комплексу питань, які роками тяжіли над нашими відносинами.
П.Порошенко назвав важливою подією, яка дозволила закріпити позитивні тенденції, робочий візит Прем’єр-міністра Республіки Молдова Влада Філата до України 1 лютого цього року. За його підсумками молдовська сторона підтвердила готовність вже найближчим часом забезпечити передачу Акту про власність України на земельну ділянку під автомобільною дорогою Одеса-Рені в районі Паланки. При цьому обидві сторони домовилися вжити заходів для того, щоб цей процес не створював жодних додаткових проблем для місцевих жителів і сприяв розвитку міжлюдських контактів на місцевому рівні.
Міністр повідомив, що зараз молдовська сторона завершує внутрішньодержавні процедури, необхідні для належного оформлення зазначеного акту і його передачі в Україну. У цьому зв’язку П.Порошенко звернувся до народних депутатів із проханням не пов’язувати цей процес з ратифікацією Верховною Радою двосторонньої Угоди про функціонування мостів на українсько-молдовському кордоні. “Ми виходили і маємо виходити з того, що в наших відносинах з Молдовою ми відмовилися від застосування так званого пакетного підходу для вирішення проблемних питань, як неефективного і контрпродуктивного”, – сказав він.
Міністр закордонних справ також наголосив на тому, що з метою відстоювання національних інтересів і забезпечення суверенітету української держави в України є достатньо важелів та інструментів впливу на молдавську сторону для забезпечення позитивного вирішення питання про передачу у власність України земельної ділянки. “Це питання є і залишається безумовним пріоритетом україно-молдовських відносин та перебуває на моєму постійному контролі. Українська сторона продовжує вживати активних політико-дипломатичних заходів з метою забезпечення виконання Республікою Молдова взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань. Ми також завершили процедури визначення на місцевості повних точних розмірів цієї ділянки і через тиждень за нашою домовленістю з молдавською стороною відбудеться остання зустріч експертів, яка чітко зафіксує процедуру передачі”, – завершив П.Порошенко.
Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні доповів голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус. Він нагадав, що народні депутати під час розгляду законопроекту 20 січня поточного року висловили занепокоєння “хронічним невиконанням молдовською стороною своїх зобов’язань відповідно до Угоди між Україною та Республікою Молдова про державний кордон від 18 серпня 1999 року, зокрема тих, що стосується передачі у власність Україні частини автомобільної дороги Одеса-Рені протяжністю 7,7 кілометрів в районі населеного пункту Паланка” і вирішили тоді відкласти прийняття рішення. “Настав час вирішення всього комплексу питань, які накопичилися”, – сказав він.
О.Білорус повідомив, що Комітет ще раз уважно проаналізував законопроект і, враховуючи інформацію міністра закордонних справ, рекомендує ратифікувати цю угоду.
Верховна Рада 339 голосами ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні.
Фракції БЮТ і “Наша Україна-Народна Самооборона” наполягли на перерві або наданні слова для заяви. Заяву двох фракцій, яка стосувалася вимоги фракцій невідкладно розглянути проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу, зробив народний депутат К.Куликов.
Народні депутати підтримали пропозицію головуючого розглянути проект постанови разом із законопроектами у другому читанні.
Проект постанови про Заяву Верховної Ради України “Без’ядерному статусу України – реальні гарантії” доповів народний депутат Сергій Гриневецький. Він нагадав, що 5 грудня 2009 року виповнилося 15 років з дня підписання Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї – Будапештського Меморандуму. “Наша держава послідовно і неухильно дотримувалася і дотримується свого зобов’язання: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї”, – наголосив він.
За словами С.Гриневецького, великі держави, які підписали зазначений меморандум, взяли на себе політичні зобов’язання згідно з принципами Заключного акту Гельсінської наради з питань безпеки і співробітництва у Європі.
Доповідач звернув увагу на те, що Будапештський меморандум не передбачав конкретного механізму реалізації цих зобов’язань, крім консультацій, не був підкріплений достатніми міжнародно-правовими гарантіями незалежності і суверенітету без’ядерної України. “Зростання після підписання Будапештського меморандуму кількості ядерних держав, які фактично володіють ядерною зброєю, розвиток подій у світі, що засвідчує тенденцію до їх потенційного збільшення, становить загрозу безпеці як у глобальному вимірі, так і для окремих держав, насамперед без’ядерних”, зазначив народний депутат.
На думку С.Гриневецького, нинішня ситуація вимагає еволюції ідеології, закладеної у Будапештському меморандумі та її оновленого втілення у документі, який мав би міжнародно-правовий зобов’язуючий характер, і передумов вироблення такого міжнародно-правового інструментарію, який гарантував би надійну відповідь на сучасні виклики національній безпеці нашої країни. За його словами, першим кроком на цьому шляху має стати укладення державами-гарантами у розвиток положень Будапештського меморандуму нової домовленості з Україною, яка була б втілена у документі, що має міжнародно-правовий статус.
“Схвалення такого документу Організацією Об’єднаний Націй, закріплення зобов’язань ядерних щодо міжнародно-правових гарантій для неядерних країн стало б значним внеском у справу створення надійного безпекового простору не тільки на європейському континенті, а у світі в цілому”, – зазначив доповідач.
С.Гриневецький зауважив, що Звернення Верховної Ради України до парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, конгресу Сполучених Штатів Америки, Федеральних Зборів Російської Федерації, парламенту Французької Республіки, Всекитайських Зборів народних представників як законодавчих органів країн – гарантів нашої національної безпеки, із закликом підтримати цю ініціативу сприятиме зміцненню миру і міжнародної безпеки.
Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус поінформував про рішення Комітету рекомендувати парламенту направити проект постанови на доопрацювання.
Парламентарії під час обговорення висловили діаметрально протилежні думки. Прихильники прийняття Заяви наголошували на тому, що Верховна Рада має прийняти “простий постулат: ті, хто спонукав до відмови від ядерного статусу, ті, хто скористався з нашої ядерної зброї, мають вибудувати чіткий і прозорий механізм забезпечення суверенної цілісності і недоторканності держави”.
Їхні опоненти зазначали, що необхідно “обережно піднімати питання про додаткові гарантії без’ядерного статусу” і переконували у тому, що “набагато важливішим для України є приєднання до найбільш ефективної системи міжнародної безпеки – Північноатлантичного Союзу”.
Деякі промовці пропонували відкласти розгляд питання, оскільки воно не на часі і повернутися до нього згодом. Пропонувалося також підтримати пропозицію профільного Комітету про створення спеціальної групи за участю депутатів з Комітетів у закордонних справах, з питань оборони і безпеки і фахівців Міністерств закордонних справ і оборони для глибшого вивчення питання.
Верховна Рада прийняла проект постанови за основу 338 голосами.
Парламентарії далі розглянули низку законопроектів у другому читанні. Розглянувши поправки до проекту закону про внесення змін до Закону “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, народні депутати прийняли законопроект у цілому.
Головуючий поінформував про обрання народних депутатів С.Соболєва і А.Шкіля заступниками голови депутатської фракції БЮТ згідно з протоколом засідання депутатської фракції “Блок Юлії Тимошенко” (політичних партій “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, Українська соціал-демократична партія, партія “Реформи і Порядок”) від 10 лютого 2010 року.
Народні депутати розглянули поправки до проекту закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Перший заступник голови Комітету з питань економічної політики Сергій Осика повідомив, що сьогодні завершується процедура розгляду поправок. Профільний Комітет просить народних депутатів повернутися до 133-ї поправки з огляду на те, що ця поправка містить в собі важливе положення про оскарження, яке дає можливість хоч деякої незалежної експертизи і разом з правом на судове оскарження право хоч якось розбиратися в питаннях, що кожного разу виникають у питаннях закупівель.
Підтримавши 133-ю поправку, народні депутати розглянули низку інших поправок і прийняли законопроект в цілому 245 голосами.
В цілому як закони були прийняті проекти законів: про внесення змін до Закону “Про захист тварин від жорстокого поводження” (щодо уточнення норм та термінів); про внесення змін до Закону “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”; про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо формування статутних капіталів господарських товариств); про внесення змін до Закону “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”; про внесення зміни до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (щодо призначення судових експертиз); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав перегляду судових рішень; про внесення змін до деяких законів України щодо визначення порядку та строків зберігання деяких категорій документів.
За результатами розгляду відхилені законопроекти про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо колективного сільськогосподарського підприємства і про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу. Проголосувавши за кожен пункт проекту окремо і врахувавши деякі пропозиції, парламентарії прийняли проект постанови в цілому 334 голосами.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Розглянувши поправки до доопрацьованого Закону “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” з пропозиціями Президента України, парламентарії прийняли його у новій редакції.
Проект закону про внесення змін до статті 11 Закону “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” (щодо короткотермінового відвідування) доповів народний депутат Юрій Ключковський. Він запропонував надати право громадянам-резидентам, які на законних підставах тимчасово проживають за кордоном (навчаються, працюють за трудовим договором (контрактом) або перебувають у шлюбі з іноземним громадянином) та перебувають на тимчасовому консульському обліку у закордонних дипломатичних установах України, у разі короткотермінового відвідання України тимчасово ввозити транспортні засоби для власних потреб на термін до 60 днів без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів.
Народний депутат А.Мартинюк під час обговорення вніс пропозицію додати до проекту норму, згідно з якою громадянин, який тимчасово ввозить автомобіль, бере на себе зобов’язання повернутися на цьому автомобілі назад. За його словами, це перешкодить громадянам займатися контрабандою.
Законопроект був прийнятий за основу, а з урахуванням поправки народного депутата А.Мартинюка в цілому 343 голосами.
Про суть трьох законопроектів, які стосувалися особливостей застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи доповіли виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський, народні депутати Анатолій Гриценко та Юлія Новікова.
Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін повідомив, що Комітет рекомендував Верховній Раді направити всі три законопроекти на доопрацювання. С.Терьохін охарактеризував усі проекти і поінформував про рішення профільного комітету звернутися до Кабінету Міністрів з проханням надати новий комплексний законопроект про спрощену систему оподаткування малого і середнього бізнесу.
За результатами голосування за основу був прийнятий один із законопроектів. автором якого є народний депутат І.Акимова.
Верховна Рада прийняла за основу законопроекти про внесення змін до підпункту “з” підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; про внесення змін до статті 5 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (щодо скорочення фінансових витрат при повторній сплаті податкових зобов’язань).
За основу та в цілому був прийнятий законопроект про внесення змін до Закону “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо ставки акцизного збору на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду).
Народні депутати розглянули три законопроекти, які стосувалися внесення змін до Закону “Про Єдиний митний тариф” (щодо процедури застосування особливих видів мита), (щодо розміру ставок) та (щодо мита на електричні провідники).
За результатами голосувань усі три проекти були відхилені.
Верховна Рада відхилила законопроект про внесення зміни до Закону “Про внесення змін до деяких законів України” (щодо скасування окремих положень, що не узгоджуються з чинним законодавством).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
* * *
У П’ЯТНИЦЮ, 12 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 11 лютого.
Головуючий зачитав депутатські запити.
Проект закону про затвердження Указу Президента України “Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації” доповів Калуський міський голова Ігор Насалик. Він зазначив, що Указ Президента України викликаний трьома екологічними проблемами, які загрожують мешканцям міста Калуш та двох сіл району. За його словами, ці проблеми набувають загальнонаціонального масштабу, оскільки можуть призвести до екологічної катастрофи.
Доповідач зазначив, що минулого року в місті Калуш утворилася вирва розміром з футбольне поле і глибиною 25 м. і підкреслив: за прогнозами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій найближчого року є ймовірність утворення до ста таких вирв. На території, де вони можуть утворитися, проживає понад 5 тисяч громадян міста і сіл Кропивник і Сівка-Калуська.
Ще однією загрозою, за словами І.Насалика, є стан на хвостосховищі № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей, в якому зберігається понад 10 млн. м3 відходів і внаслідок опадів стрімко зростає рівень висококонцентрованих розсолів калійних солей.
“Те, що дамба прорветься, це вже питання часу. При її прориві буде знищено близько 6 хімічних підприємств та житловий масив міста”, – наголосив міський голова.
За його словами, понад 10,5 млн. т хімічних відходів потрапить через річку Лімниця до Дністра і його вода стане неможливою для водозабору.
І.Насалик повідомив, що у районі відбувається порушення цілісності захоронення близько 50% наявних на території України небезпечних відходів, віднесених до І класу небезпеки, що спричиняє забруднення повітря, ґрунтів і водоносних горизонтів у басейні ріки Лімниці, яка впадає в Дністер.
І.Насалик також повідомив, що кілька днів назад в місті Калуші пройшло виїзне засідання Ради національної безпеки і оборони. Ознайомившись із об’єктами і документацією, учасники засідання ухвали рішення негайно оголосити місто Калуш і села Кропивник і Сівка-Калуська зоною надзвичайного екологічного лиха.
Міський голова Калуша навів дані Міністерства надзвичайних ситуацій, згідно з якими одна гривня, вкладена в запобігання екологічної катастрофи, зекономить 100 гривень, але в разі несвоєчасного реагування екологічні наслідки можуть бути просто незворотними.
Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога зазначив, що внаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування і експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі Івано-Франківської області, було порушено екологічну рівновагу товщ гірських порід Калуш-Волинського родовища калійних солей.
За його словами, це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у місті Калуш, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у цьому місті та селах Кропивник, Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області.
А.Семинога повідомив, що Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи неодноразово протягом двох років розглядав цю проблематику і, приймаючи рішення, звертав увагу Президента України і Ради національної безпеки та оборони з проханням своєчасно втрутитися у ситуацію, що склалася в цьому регіоні.
Голова Комітету наголосив на тому, що ситуація не була належним чином усвідомлена відповідними державними структурами. Якщо для проведення необхідних природоохоронних заходів у 2008 році в зоні діяльності калійного заводу та забезпечення соціальної захищеності працівників підприємства необхідно було 5 мільйонів гривень, то відповідно до запропонованого до затвердження Указу Президента України реалізація заходів, які пов’язані з оголошенням зазначеної території зоною надзвичайної екологічної ситуації потребує вже понад 560 мільйонів гривень коштів Державного бюджету.
А.Семинога повідомив, що члени Комітету екологічної політики пропонують розробити загальнодержавну програму ліквідації наслідків екологічного лиха у місті Калуш. Профільний Комітет запропонував прийняти законопроект у першому читанні, оскільки в Указі не представлена програма реалізації виведення цієї зони з екологічної небезпеки, немає плану дій, кошторису.
Під час обговорення народні депутати загалом підтримали прийняття законопроекту про затвердження Указу Президента. Водночас, промовці звертали увагу на інші регіони, які також необхідно оголошувати зонами екологічного лиха. У цьому зв’язку вони пропонували затвердити загальнодержавну комплексну програму ліквідації наслідків негативних екологічних та технологічних станів на території України. У цій програмі мають бути передбачені роботи з визначення всіх територій, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій у зв’язку з незадовільним екологічним та техногенним станом, в подальшому поділивши їх на категорії складності. Програма також має містити перелік заходів щодо ліквідації загроз виникнення надзвичайних екологічних ситуацій, а також перелік заходів зменшення та поступової ліквідації негативних екологічних та технологічних ситуацій.
Пропонувалося також створити систему раннього виявлення надзвичайних екологічних та технологічних ситуацій.
Верховна Рада затвердила Указ Президента України “Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська зоною надзвичайної екологічної ситуації” 392 голосами.
Проект закону про внесення змін до статті 8 Закону “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” доповів заступник міністра освіти і науки Павло Полянський. Він зазначив, що цим проектом пропонується врегулювати питання щодо матеріальної підтримки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа, оскільки окремі її положення вступають в протиріччя з іншими нормативно-правовими актами.
Після короткого обговорення, висловивши зауваження до деяких пропозицій, парламентарії направили законопроект на доопрацювання.
Законопроект про внесення змін до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації” доповів народний депутат Віктор Шемчук. Він сказав, що стан збереження українських пам’яток культури викликає занепокоєння, незважаючи на те, що вони, як об’єкти культурної спадщини охороняються державою.
За словами доповідача, Закон “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації” прийнятий 23 вересня 2008 року, може виправити ситуацію зі збереженням культурних пам’яток в Україні. Але, наголосив він, в переліку були допущені неточності, які потребують негайного виправлення. Деякі об’єкти, включені до Переліку, або були вже приватизовані ще в минулому столітті, або передані у власність релігійним громадам. Натомість низку об’єктів при складанні переліку було чи-то проігноровано, чи навмисно не включено до цього переліку.
Особливе занепокоєння у автора проекту викликає те, що до Переліку таких об’єктів не включено Лівадійський палац у Ялті, Палац Олександра ІІІ, натомість включено житловий будинок на території Воронцовського палацу, який не має відношення до пам’ятки історії культури. Квартири в цьому приміщенні були приватизовані в 90-х роках минулого століття.
В.Шемчук назвав кілька об’єктів, які помилково включені до Переліку і запропонував усунути неточності, які є в чинному законі, зокрема, щодо тих об’єктів, які вказані в додатку до Переліку.
Голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект народного депутата В.Шемчука, а ще один проект (народного депутата Л.Клімова), яким пропонувалося вилучити із Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, деякі пам’ятки у м. Одесі та Одеській області, які на думку автора, мають незадовільний технічний стан і втратили ознаку пам’ятки – відхилити.
За результатами голосувань законопроект народного депутата В.Шемчука був прийнятий за основу, а потім – з вилученням пункту першого, який стосувався вилучення з додатку до Переліку житлового будинку, який знаходиться за територією Палацу Воронцовський, – в цілому 304 голосами, а проект народного депутата Л.Клімова був відхилений.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович оголосив пленарне засідання закритим.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у вівторок, 16 лютого.
* * *
У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ
Питання про надання права здійснення оперативно-розшукової діяльності і проведення досудового слідства митними органами України розглянуто під час круглого столу, організованого Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Учасники засідання обговорили положення законопроектів про внесення змін до Закону “Про оперативно-розшукову діяльність” (щодо надання митним органам права здійснювати оперативно-розшукову діяльність), (реєстр. №5478) і про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо надання митним органам права досудового слідства у справах про контрабанду), (реєстр. №5479).
Голова Комітету І.Калєтнік, відкриваючи захід, зазначив, що питання ефективної взаємодії органів державної влади, що здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, в тому числі контрабандою як одним з найнебезпечніших її проявів, є надзвичайно актуальним, враховуючи загрозливу ситуацію щодо стану організованої злочинності та її негативного впливу на впровадження економічних реформ та стабілізацію внутрішнього ринку держави.
Народний депутат також наголосив, що сьогодні протидія контрабанді, крім митних органів, здійснюється також органами Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної податкової служби України. Однак, митні органи, на які законом безпосередньо покладено завдання боротьби з контрабандою, на відміну від зазначених органів, не мають правоохоронного статусу та відповідних повноважень.
Учасники заходу наголошували на тому, що митні органи є органами дізнання у справах про контрабанду та відповідно до кримінально-процесуального законодавства на них покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб, що його вчинили. Однак, відсутність законодавчо закріплених повноважень на проведення оперативно-розшукової діяльності (ОРД) фактично унеможливлює здійснення митними органами дізнання в повному обсязі, як того вимагає закон. Зазначені обставини ускладнюють можливості митних органів повною мірою бути задіяними в системі проведення оперативних заходів, взаємодії та обміну інформацією з іншими органами, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю.
Крім того, вважають народні депутати, відсутність у митних органів права здійснювати оперативно-розшукову діяльність не сприяє ефективному співробітництву та обміну інформацією з митними службами зарубіжних країн. На засіданні наголошувалося, що серед європейських держав лише митні органи України не мають правоохоронного статусу та відповідних повноважень.
Під час обговорення було висловлено й низку зауважень щодо надання митним органам права проводити ОРД. Так, представники Міністерства юстиції, зокрема, зазначали, що Концепція реформування кримінальної юстиції, затверджена Указом Президента України не передбачає створення органу досудового розслідування в митній службі України. На їх думку, “створення нечисленного слідчого підрозділу лише у центральному апараті Держмитслужби є неефективним та призведе до тяганини під час досудового слідства, втрати доказової бази”. У разі ж введення посад слідчих у кожній митниці може виникнути ситуація, коли ці працівники не будуть завантажені достатнім обсягом роботи. На думку представників Служби безпеки, пропозиція надати митним органам право на здійснення ОРД є необґрунтованою в контексті передбаченої Програмою боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил часткової декриміналізації контрабанди, оскільки ст. 6 Закону “Про оперативно – розшукову діяльність” прямо забороняє приймати рішення щодо проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті. До числа таких підстав не віднесено вчинення адміністративного правопорушення – порушення митних правил. Міністерство внутрішніх справ вважає, що надання митним органам права на здійснення ОРД не узгоджується із завданнями митних органів, визначених Митним кодексом, та буде необґрунтовано їх розширювати
Натомість, автори наголошували, що метою законопроектів є надання права на здійснення ОРД та досудового слідства лише окремим посадовим особам підрозділів митних органів (Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, служб боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил (у структурі митниць). Ця мета досягатиметься шляхом реорганізації окремих підрозділів або посад в межах штатної чисельності у посади слідчих, оперативних працівників (підрозділів). Крім того, рішення про доцільність реорганізації окремих посад в посади слідчих, а також створення оперативних підрозділів та кількість цих посад прийматиметься в порядку, визначеному окремим нормативно-правовим актом, та із урахуванням завантаженості конкретного підрозділу митного органу за напрямком правоохоронної роботи.
На засіданні наголошувалося, що Концепцією реформування кримінальної юстиції України передбачено створення фінансової поліції у системі Міністерства фінансів, зокрема, для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових, фінансових та митних злочинів і кримінальних проступків.
На думку народних депутатів, здійснення митними органами ОРД та досудового слідства не тільки не суперечить цій Концепції, а навпаки, надання митним органам додаткових повноважень, усунення процесуального дисбалансу, зокрема у порівнянні з органами податкової міліції є проміжним етапом у створенні фінансової поліції як єдиного органу, до складу якої увійдуть підрозділи податкової міліції та підрозділи митних органів для боротьби з контрабандою.
Під час обговорення акцентувалася увага й на тому, що відповідно до статті 11 Митного кодексу боротьба з контрабандою покладається на митні органи, повноцінне виконання митною службою поставленого завдання є неможливим без права на проведення досудового слідства в кримінальних справах про контрабанду. Тому законопроектом пропонується надати митним органам право досудового слідства у справах про контрабанду лише щодо злочинів, які безпосередньо виявлені митними органами.
* * *
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.
На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом (реєстр. №5074), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується відновити право на приватизацію кімнат у гуртожитках його мешканців, які потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз. Передбачається також доповнити перелік гуртожитків, на які не розповсюджується дія цього закону, гуртожитками інших військових формувань (окрім визначених цим законом), утворених відповідно до законодавства, та навчальних закладів, а також збільшити строк передачі гуртожитків у комунальну власність з трьох до п’яти років.
Із Закону “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” вилучені:
норми, що є в законах “Про приватизацію державного житлового фонду”, “Про житловий фонд соціального призначення”, “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, що не містять особливостей;
норма, відповідно до якої власникам гуртожитків, включених до статутних фондів суб’єктів господарювання, утворених у результаті приватизації чи корпоратизації колишніх державних та комунальних підприємств, надається компенсація за передачу цих гуртожитків у власність територіальних громад;
норми щодо повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо встановлення плати за оформлення реєстрації місця проживання в гуртожитку, щодо ведення суцільного обліку громадян, які на законних підставах зареєстровані в гуртожитках, проживають у них та мають право на отримання соціального житла, а також встановлення плати за проживання в гуртожитку та за участь в утриманні місць загального користування та прибудинкової території.
Під час обговорення народні депутати загалом підтримали законопроект і погодилися із зауваженнями Головного науково-експертного управління щодо змісту його окремих положень, що можуть бути враховані під час підготовки проекту до другого читання.
На думку народних депутатів, прийняття законопроекту дозволить удосконалити механізм вирішення питання щодо приватизації кімнат у гуртожитках та передачі гуртожитків, що увійшли до статутних фондів господарських товариств під час приватизації до комунальної власності.
* * *
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Законопроектом (реєстр. №3676), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується вдосконалити чинне законодавство України щодо житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зокрема, передбачається уточнити процедуру постановки на квартирний облік і на соціальний квартирний облік, порядок отримання житла дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування при досягненні ними 16-річного віку.
Члени Комітету підтримали законодавчу пропозицію. На думку народних депутатів, прийняття законопроекту дозволить поліпшити захист житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створити умови для реалізації їх права на житло.
* * *
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції.
Законопроектом (реєстр. №5376) пропонується внести зміни до Закону “Про угоди про розподіл продукції”, Митного кодексу, Кодексу України про надра та деяких інших законодавчих актів, які спрямовані на створення належних умов для укладення таких угод.
Під час обговорення голова Комітету А.Семинога, зокрема, наголосив, що згідно із проектом, держава забезпечує надання інвесторам в установленому порядку погоджень, квот, спеціальних дозволів на користування надрами та ліцензій на ведення діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, документів дозвільного характеру, ліцензій, пов’язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, спорудженням споруд, передбачених угодою про розподіл продукції.
Було акцентовано увагу й на тому, що ділянки надр (родовищ корисних копалин) надаються у користування разом із земельною ділянкою із земель державної власності або комунальної власності. У разі перебування земельних ділянок, необхідних для використання надр на умовах угод про розподіл продукції, у власності фізичних чи юридичних осіб або комунальної власності, набуття права власності на ці земельні ділянки здійснюється державою відповідно до законодавства.
* * *
Комітет з питань європейської інтеграції визнав такими, що суперечать євроінтеграційному курсу України, проекти законів “Про припинення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб” та “Про внесення змін до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (щодо забезпечення рівноправних умов взаємних поїздок громадян України та інших держав).
На засіданні зазначалося, що законопроектом реєстр. №5526 передбачається припинення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, підписаної 18 червня 2007 року в м. Люксембург та ратифікованої Верховною Радою України 15 січня 2008 року “до створення необхідної міжнародно-правової договірної бази та забезпечення фінансово-економічних можливостей для тимчасового перебування в Україні громадян третіх країн та осіб без громадянства, що незаконно перебувають у країнах Європейського Союзу та потрапили туди через Україну”.
Під час розгляду законопроекту голова Комітету Борис Тарасюк наголосив на наслідках для України у разі денонсації зазначеної Угоди. Зокрема, він підкреслив, що Угода про реадмісію осіб підписувалася в пакеті з Угодою про спрощене оформлення віз для громадян України. Таким чином, припинення дії однієї угоди автоматично означатиме припинення дії іншої, про що неодноразово заявляли представники ЄС.
Водночас, підкреслювали присутні, згідно зі статистичними даними МЗС, зібраними на підставі моніторингу виконання Угоди про спрощення оформлення віз у 2009 році, констатоване зменшення кількості відмов у видачі віз до 5,4%, зросла частка оформлених багаторазових (12,6%) та безкоштовних (36,1%) віз. В цілому, кількість звернень українських громадян до МЗС України зі скаргами на проблеми у візовій сфері в 2009 році зменшилася на 45%.
Також, зауважив Б.Тарасюк, починаючи з 2008 року Україна перебуває в стадії діалогу з ЄС про запровадження безвізового режиму для громадян України. Припинення дії Угоди про реадмісію призведе до згортання переговорного процесу щодо безвізового режиму з боку ЄС.
Комітет також визнав таким, що суперечить євроінтеграційному курсу України, проект закону про внесення змін до Закону “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (щодо забезпечення рівноправних умов взаємних поїздок громадян України та інших держав) (реєстр. №6012). Законопроектом передбачається, що іноземці та особи без громадянства в обов’язковому порядку одержують в’їзну візу, якщо інше не передбачено законом України.
Члени Комітету висловили сумніви з приводу того, що повернення до візового режиму збільшить надходження до Державного бюджету у порівнянні з поточними надходженнями. Запровадження візового режиму в’їзду до України для низки країн світу повністю суперечить національним інтересам, в тому числі – і щодо збільшення надходжень до державного бюджету від туризму та відвідувань іноземними громадянами території України. За даними Держприкордонслужби, в Україні лише у 2008 році побувало 9,1 мільйонів громадян країн ЄС. У разі запровадження візового режиму, зауважувалося на засіданні, “туристичні потоки до України відчутно скоротяться з відповідним скороченням надходжень від туризму, а економічні втрати перевершать доходи від відновлення консульського збору”.
Як підкреслив Б.Тарасюк, “відновлення візового режиму розглядатиметься ЄС як ревізіоністський крок України в сфері євроінтеграції, негативно позначиться на іміджеві нашої держави та піддасть сумніву її надійність і передбачуваність”.
За результатами розгляду законопроектів реєстр. №5526 та реєстр. №6012 Комітет визнав їх такими, що суперечать євроінтеграційному курсу України. Окрім того, вирішено повернути законопроект реєстр. №5526 суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Також вирішено рекомендувати Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин повернути законопроект №6012 суб’єктам права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Окрім того, Комітет вирішив звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням надіслати до Верховної Ради України свою офіційну позицію щодо законопроектів №5526 та №6012, доручити голові Комітету донести позицію Комітету щодо зазначених законопроектів до Голови Верховної Ради України, а також запланувати у липні цього року проведення комітетських слухань із зазначених питань.
* * *
Комітет з питань європейської інтеграції визнав низку законопроектів такими, що не суперечать праву Європейського Союзу.
Зокрема, Комітет розглянув проект закону про ратифікацію Конвенції №155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище (реєстр. №0158), метою якого є адаптація національного законодавства в галузі охорони праці, яке стосується безпеки й гігієни праці та виробничого середовища, до законодавства Європейського Союзу.
Члени Комітету визнали зазначений законопроект таким, що не суперечить європейському законодавству. Також підкреслювалося, що ратифікація Конвенції сприятиме створенню системи гарантій безпеки умов праці, підвищенню міжнародного авторитету України як держави, що дотримується взятих на себе зобов’язань.
Окрім того, Комітет визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до Закону “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) (щодо збільшення дохідної частини Державного бюджету України шляхом підвищення ставки акцизного збору на пиво із солоду (солодове) (реєстр. №5250). Законопроектом пропонується підвищити ставку акцизного збору на пиво з 0,31 до 1,20 гривень на літр.
На засіданні зазначалося, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери податків, включаючи непрямі, яка у ЄС регулюється директивами Ради 92/83/ЄЕС щодо гармонізації структури акцизних зборів на спирт та алкогольні напої та 92/84/ЄЕС щодо гармонізації ставок акцизних зборів на спирт та алкогольні напої.
* * *
Комітет з питань європейської інтеграції розглянув низку законопроектів на відповідність праву ЄС, зобов’язанням України в рамках Ради Європи, нормам та принципам системи ГАТТ/СОТ.
Комітет визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до Закону “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо збільшення дохідної частини Державного бюджету України шляхом підвищення ставки акцизного збору на спирт етиловий, деякі зброджені напої, суміші із зброджених напоїв і суміші із зброджених напоїв з безалкогольними напоями) (реєстр. №5251). Законопроектом пропонується підвищити ставку акцизного збору на спирт етиловий, деякі зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з 34 до 50 гривень на 1 літр.
Члени Комітету зазначили, що проект закону за предметом правового регулювання належить до сфери податків, включаючи непрямі, яка у Європейському Союзі регулюється директивами Ради 92/83/ЄЕС щодо гармонізації структури акцизних зборів на спирт та алкогольні напої та 92/84/ЄЕС щодо гармонізації ставок акцизних зборів на спирт та алкогольні напої.
За висновками Комітету, положення законопроекту наближують ставки акцизного збору на зазначену продукцію до норм Європейського Союзу.
Також Комітет визнав таким, що не суперечить законодавству ЄС, проект закону про внесення змін до Закону “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо підвищення ставки акцизного збору на спирт) (реєстр. №5251-1). Законопроектом пропонується підвищити ставку акцизного збору на спирт етиловий, деякі зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з 34 до 84 гривень на 1 літр.
Члени Комітету зазначили, що положення законопроекту регулюються тими ж міжнародними правовими актами, що і попередній законопроект.
* * *
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо уточнення підслідності).
Законопроектом (реєстр. №4505), поданим народним депутатом А.Гриценком, пропонується внести зміни до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України щодо узгодження її зі статтею 2 Закону “Про Службу безпеки України”, якою завдання про попередження, виявлення та припинення корупції покладається також і на органи СБУ.
Автор пропонує зробити загальним порядок розслідування кожного злочину, що належить до підслідності СБУ. При цьому, перелік службових злочинів пропонується доповнити терміном “хабарництво” (ст. 368).
На думку автора, сьогодні необґрунтованим є застосування вибіркового порядку лише щодо деяких розслідувань СБУ.
Народний депутат А.Гриценко також пропонує прирівняти відповідальність вищих посадовців місцевого самоврядування (1-3 категорії посад) до відповідальності державних службовців відповідних категорій.
Члени Комітету вважають, що прийняття проекту закону сприятиме посиленню боротьби із корупцією, зменшенню її рівня, позитивно вплине на правосвідомість та моральний стан українського суспільства.
* * *
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо дотримання таємниці сповіді).
На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом (реєстр. №5335) пропонується внести зміни до частини 1 статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України, визначивши у пункті 1, що адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи не можуть бути допитані як свідки з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони у письмовій формі не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості.
Автор проекту, народний депутат В.Марущенко також пропонує доповнити частину 1 статті 69 Кримінально-процесуального кодексу пунктом 6, у якому визначити, що священнослужителі не можуть бути допитані в якості свідків з приводу відомостей, отриманих ними під час сповіді.
Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого на їхню думку сприятиме посиленню захисту прав громадян, забезпеченню дотримання священнослужителями таємниці сповіді, усуненню недоліків, що існують у сфері правової регламентації прав учасників кримінального процесу.
* * *
Комітет з питань культури і духовності підтримує законопроект про внесення змін до Закону “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (щодо заборони приватизації приміщень, де розміщаються бібліотеки, книгарні та державні видавництва).
Як зазначалося на засіданні Комітету, законопроектом (реєстр. №5449) пропонується встановити, що не можуть бути об’єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення), або їх окремі частини, де розміщаються бібліотеки, книгарні та державні видавництва.
Члени Комітету, зокрема, наголошували, що, за даними Асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, в країні функціонує менше 300 стаціонарних книгарень, гірша ситуація з державними друкарнями та видавництвами. За словами народних депутатів, “це є наслідок того, що в Україні відбулася масова приватизація державних видавництв, книгарень та друкарень, які перетворюються новими власниками на розважальні чи офісні центри”.
Тому, підкреслювалося на засіданні Комітету, основна мета законопроекту – “врятувати ті державні книгарні, друкарні та видавництва, які ще залишилися і функціонують, однак стоять перед загрозою приватизації саме через їх майновий комплекс і земельні ділянки”.
* * *
Комітет з питань культури і духовності підтримує проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування законності будівництв у буферних зонах українського об’єкту “Собор Св. Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра”.
Обговорюючи на засіданні Комітету проект документа (реєстр. №5390), народні депутати, зокрема, наголошували, що Софійський собор з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська Лавра у 1990р. включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як унікальні історичні, архітектурні та мистецькі пам’ятки під одним номером 527. Проте, за їх словами, сьогодні охоронні норми грубо порушуються протизаконним будівництвом не тільки в буферних зонах об’єкту, але й на його території. Крім цього, зазначалося на засіданні, в охоронних зонах триває незаконне будівництво 15 об’єктів, що має негативний вплив на автентичність та цілісність об’єкта всесвітнього значення.
На думку Комітету, вищезазначені факти, зважаючи на особливу культурну цінність об’єкту, обумовлюють необхідність забезпечення парламентського контролю шляхом утворення відповідної Тимчасової слідчої комісії.
* * *
Комітет з питань культури і духовності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу і в цілому проект постанови про Рекомендації парламентських слухань “Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження”.
Відповідно до проекту документа (реєстр. №6064), Кабінету Міністрів рекомендовано, зокрема, розробити і подати до Верховної Ради низку законопроектів щодо: розвитку гуманітарної сфери; регіональної політики; державно-конфесійних відносин; державної етнонаціональної політики в Україні. Міністерству культури і туризму пропонується розробити та подати на затвердження парламенту державні програми охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини до 2015 року, а також матеріально-технічного забезпечення закладів культури у сільській місцевості.
Крім цього, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування при формуванні бюджетів на 2011 рік та наступні роки мають, згідно з проектом документа, передбачати кошти на утримання відповідних органів охорони культурної спадщини, а також на фінансування регіональних програм, у тому числі паспортизації об’єктів культурної спадщини.
Згідно з рекомендаціями парламентських слухань, які відбулися 9 грудня 2009 року, з метою вироблення стратегії, спрямованої на збереження національної ідентичності в умовах глобалізаційних викликів, українська держава і суспільство мають зосередити свою увагу на творенні єдиного культурного простору; структурному реформуванні сфери культури; формуванні системи розповсюдження і пропаганди наукових історичних знань як основи відродження та збереження історичної пам’яті тощо.
* * *
Комітет з питань науки і освіти розглянув проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження десятирічного терміну навчання для здобуття повної загальної середньої освіти.
Законопроектом (реєстр. №5252) пропонується зараховувати учнів до загальноосвітніх навчальних закладів з семи років та скоротити термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах до 10 років.
Відповідні зміни передбачається внести до законів “Про загальну середню освіту”, “Про освіту” та “Про дошкільну освіту”.
Під час обговорення голова Комітету Володимир Полохало висловив думку про те, що “таке важливе питання, як скорочення терміну навчання для здобуття повної загальної середньої освіти до 10 років, потребує серйозних громадських дискусій, експертної оцінки і варте того, щоб бути винесеним на парламентські чи комітетські слухання”. Він також додав, що “лише після всебічного обговорення можна виносити його на розгляд у Верховній Раді України”.
В.Полохало також підкреслив, що “освіта апріорі є консервативною за своєю природою, в позитивному сенсі цього слова, і не може бути об’єктом різних експериментів та невиправданих крайнощів”. Окрім того, наголошувалося, що “такі важливі закони не можна ухвалювати в політичному чи у виборчому контекстах”.
За підсумками обговорення законопроекту троє членів Комітету проголосували за те, щоб відправити його на доопрацювання, двоє – щоб відхилити, один – утримався.
* * *
Комітет з питань охорони здоров’я планує у березні 2010 року провести парламентські слухання на тему: “Про стан, заходи і перспективи подолання епідемії туберкульозу в Україні”.
Відповідно до плану роботи, ухваленого Комітетом на засіданні 10 лютого, народні депутати також мають провести два комітетські слухання (у квітні – про основні засади діяльності у сфері охорони здоров’я, у травні – про стан вакцинопрофілактики населення та подальші шляхи удосконалення нормативно-правової бази у цій сфері). План роботи також передбачає проведення двох виїзних засідань Комітету у містах Черкаси (травень) і Чернігів (червень).
Комітет планує підготувати до розгляду у сесійній залі близько 40 законопроектів.
Зокрема, до першого читання заплановано підготувати законопроект про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні (реєстр. №4744). Документ передбачає встановити систему багатоканального фінансування медичних послуг та запровадити в Україні обов’язкове соціальне медичне страхування. Законопроектом встановлюється право Верховної Ради України не тільки визначати обсяги та розміри бюджетного фінансування охорони здоров’я та основні напрямки фінансування медичної галузі, а й платників (страхувальників) у системі обов’язкового соціального медичного страхування й розміри страхових внесків на основі Державної програми медичного забезпечення і Програми обов’язкового медичного страхування. Тим самим буде забезпечено додаткове фінансування охорони здоров’я до 24-25 млрд. грн. (у розрахунках на 2009 рік).
Серед законодавчих документів, які Комітет планує розглянути протягом сесії, – проект закону про основні засади діяльності у сфері охорони здоров’я (реєстр. №5054). Як зазначалося в ході засідання Комітету, прийняття відповідного закону спрямовано на оптимізацію мережі закладів охорони здоров’я. Законопроект також визначає пріоритети первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її співвідношення з вторинною і третинною медичною допомогою. Він окреслює зобов’язання у сфері охорони здоров’я різних рівнів державної влади та органів місцевого самоврядування. Документ визначає й права і обов’язки окремих груп населення, медичних та фармацевтичних працівників.
* * *
Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги по частковому безробіттю.
Члени Комітету розглянули два законопроекти, подані відповідно Кабінетом Міністрів і народним депутатом А.Сенченком.
На засіданні Комітету зазначалося, що урядовим законопроектом (реєстр. №5491) пропонується внести зміни до законів “Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення2 та “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” щодо продовження виплати допомоги по частковому безробіттю у 2010 році тощо. Представник уряду, виступаючи на засіданні Комітету, повідомив, що проектом передбачається встановити відповідальність роботодавця за нецільове використання допомоги по частковому безробіттю шляхом утримання з нього подвійного розміру цієї допомоги (стаття 35 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).
Законопроектом (реєстр. №5491-1) народного депутата А.Сенченка, крім продовження дії норм Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” щодо надання допомоги по частковому безробіттю, пропонується також:
встановити нове визначення терміну “часткове безробіття” (стаття 1);
ввести поняття “цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва” як структурного підрозділу підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах цього підрозділу (стаття 24);
ввести норми, які зобов’язують роботодавця повідомляти державну службу зайнятості про можливе тимчасове призупинення (скорочення) виробництва письмово за формою та у строки, визначені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду та повертати суми допомоги по частковому безробіттю у разі використання цих коштів з порушенням законодавства, а також у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалась допомога по частковому безробіттю (стаття 24);
виключити норму закону, що обмежувала надання допомоги по частковому безробіттю працівникам, які відмовлялися від підходящої роботи на іншому підприємстві (стаття 25).
Автор також пропонує врегулювати законодавчу колізію між Законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Кодексом законів про працю України щодо застосування терміну “простій” (статті 24 – 26).
Члени Комітету загалом підтримали обидві законодавчі ініціативи. Водночас, народні депутати погодитись із зауваженням Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України стосовно того, що деякі норми законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги по частковому безробіттю (реєстр. № 5491-1), не повною мірою узгоджуються з іншими законами та між собою. Зокрема, парламентарії зауважили, що запропонована редакція визначення терміну “часткове безробіття” суперечить статті 22 Конституції України та звужує обсяг існуючих прав і свобод, оскільки охоплює тільки підприємства, що займаються виробництвом продукції та будівництвом та не дасть можливість підприємствам, які надають послуги, скористатися правом на отримання коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю. Зауваження висловлені і до інших пропозицій цього проекту.
З огляду на те, що законопроекти спрямовані на стабілізацію роботи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на що Комітет неодноразово звертав увагу у свої зверненнях на адресу Кабінету Міністрів, члени Комітету рекомендують парламенту підтримати урядовий законопроект.
* * *
ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виключає можливість проведення третього туру нинішніх виборів Президента України.
“Я третій тур виключаю, – заявив В.Литвин у понеділок, 8 лютого, відповідаючи на запитання журналістів. – Не буде тієї ситуації, яку ми пережили в 2004 році”.
Разом з тим, керівник парламенту спрогнозував взаємні судові позови фаворитів президентських перегонів за результатами виборів “на ту кількість дільниць, яка б дозволила зменшити оцей переможний результат”.
Відповідаючи на запитання журналістів, В.Литвин назвав “цілком прогнозованим і очевидним” результат виборів. “Повинен вам сказати, що той результат, який є на даний момент, мною особисто був передбачуваний”, – сказав він. При цьому, сказав керівник парламенту, він не вірив у можливість розриву у дванадцять і більше відсотків між кандидатами, зазначивши, що результати першого туру “дозволяли прогнозувати надзвичайно складний і непростий розвиток подій під час другого туру”.
При цьому Голова Верховної Ради України зазначив, що новому Главі держави необхідно розуміти, що “Україна розколота, і треба буде ухвалювати надзвичайно відповідальні рішення і розуміти, що Україну і людей очікують непрості випробування”. У цьому контексті В.Литвин наголосив, що сьогодні головним є питання не про те, хто буде обраний новим Главою держави, а чи буде розуміння ситуації, що склалася в країні, і чи буде відбуватися надалі її розвиток.
За словами керівника парламенту, новообраному Президенту України доведеться формувати нову зрозумілу і ефективну внутрішню політику.
Відповідаючи на запитання, В.Литвин вчергове висловив переконання у тому, що дострокових парламентських виборів не буде. “Переформатування” Верховної Ради України, сказав він, “можливе через розпуск, але навряд чи таке питання постане”.
На думку керівника парламенту, проведення дострокових виборів можливе тільки за умови ухвалення закону про вибори народних депутатів за відкритими списками або за мажоритарною системою. Ухвалення рішення про зміну виборчої системи може бути стабілізуючим чинником у нинішній ситуації, вважає він.
“Всі розмови про дочасні, передчасні, своєчасні вибори не мають сенсу щодо реалізації без зміни виборчої системи, – зазначив В.Литвин. – Але я переконаний, що на сьогодні сверблячка щодо дострокових виборів зникне з огляду на ті реалії, які ми маємо”.
Разом з тим, В.Литвин погодився з думкою про необхідність організації роботи парламенту, висловивши думку про можливість трьох конфігурацій більшості. Перша, за його словами – існуюча коаліція, яка б підтвердила свою спроможність працювати. Але, підкреслив В.Литвин, “у такому випадку виникає питання, якими будуть відносини між Президентом і Прем’єр-міністром” з огляду на той факт, що вже прозвучали “взаємовиключні заяви”. “Таким чином, варіант є, але можливість його реалізації надзвичайно мала”, – підсумував він.
Другим варіантом, за його словами, може стати створення коаліції між Партією регіонів і БЮТ з “реанімацією” переговорів, які вже колись були проведені цими політичними силами. Разом з тим, зауважив він, “з огляду на рівень протистояння уявити це на сьогоднішній день не просто”.
Третім варіантом, за його словами, є створення коаліції між фракціями Партії регіонів та НУ-НС.
“Інших варіантів немає, але ви розумієте, що цей безлад не може продовжуватися безкінечно”, – зазначив В.Литвин, додавши, що у депутатів повинен спрацювати інстинкт самозбереження, аби унеможливити дострокові вибори.
(Прес-служба)
* * *
Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловлюється за необхідність проведення виборів Київського міського голови і Київської міської ради 30 травня поточного року.
“Я стою на тому, що рішення Конституційного Суду зворотної сили не має, і вибори київської місцевої влади мають відбуватися 30 травня цього року, – заявив В.Литвин, відповідаючи на запитання журналістів у понеділок. – Я ще раз звернувся до відповідних комітетів, дав доручення Апарату, щоб вони дали остаточне роз’яснення щодо рішення Конституційного Суду”.
За словами керівника парламенту, “коли вибори стартуватимуть, то Київській міській раді треба буде зібратися із зусиллями, 61-м голосом утворити виборчу комісію і прийняти рішення про вибори міської ради і міського голови”.
В.Литвин також наголосив на необхідності ухвалення законів про проведення виборів міських голів у два тури та щодо внесення змін до закону про столицю України місто-Герой Київ, зазначивши, що потрібно визначити систему, за якою обиратимуться місцеві органи влади. “Це ключове питання, особливо з врахуванням того, що політика стоїть попереду економіки”, – підсумував він.
(Прес-служба)
* * *
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся у п’ятницю, 12 лютого, з керівниками благодійного фонду “Допомога онкохворим дітям”.
Почесний президент Фонду, директор медичного інституту Сумського державного університету, професор Віталій Маркевич та президент Фонду, кандидат медичних наук Валентина Маркевич вручили В.Литвину Почесну грамоту, якою висловили подяку “за постійну підтримку та вагомий внесок у спасіння та збереження дітей України”.
Наприкінці минулого року керівництво Фонду звернулося до Голови Верховної Ради України з проханням посприяти збільшенню фінансування програми лікування онкохворих дітей за кордоном. Разом з керівництвом парламентського Комітету з питань охорони здоров’я В.Литвин ініціював розробку та прийняття закону про зміни до Державного бюджету, яким передбачалося виділення 22 мільйонів гривень на те, щоб діти, яким необхідна невідкладна медична допомога, могли отримати її за кордоном.
Для розв’язання проблем, які виникли з отриманням цих коштів, В.Литвин особисто звернувся до Прем’єр-міністра України. В результаті, за словами В.Маркевич, вперше за роки незалежності України профінансовано операції дітям, які стояли у відповідній черзі Міністерства охорони здоров’я.
Під час зустрічі Голови Верховної Ради України з керівниками фонду “Допомога онкохворим дітям” було обговорено питання щодо необхідності створення в Україні центру трансплантації кісткового мозку та вітчизняного банку донорів, аби країна мала доступ до єдиної європейської системи банків донорів. В.Литвин запропонував керівникам фонду підготувати пропозиції для розробки проекту постанови, яка б передбачала створення такого центру. Він пообіцяв посприяти внесенню відповідного документу на розгляд парламенту та проконтролювати закладення в держбюджет на цей рік коштів, необхідних задля реалізації цього проекту. А поки вітчизняний центр трансплантації кісткового мозку буде створюватися, діти потребуватимуть лікування за кордоном, на що в Державному бюджеті, за розрахунками спеціалістів, потрібно передбачити близько 30 мільйонів грн.
(Прес-секретар Голови Верховної Ради України)
* * *
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко висловлює впевненість, що парламент може врегулювати питання термінів проведення виборів до органів місцевого самоврядування.
Під час брифінгу у парламенті після завершення Погоджувальної ради у понеділок М.Томенко зазначив: “І експерти, і парламент визрівають до того, щоб ухвалити рішення стосовно проведення виборів до органів місцевого самоврядування в усіх адміністративно-територіальних одиницях України в один день”.
За словами М.Томенка, якщо виходити з тези, що рішення Конституційного Суду стосовно Києва та інших позачергових виборів повинно поширюватися на ті територіальні громади, де рішення про позачергові вибори прийнято після цього рішення Конституційного Суду, та виходити з логіки цивілізованої європейської практики організації влади на місцях, то цілком очевидно, що всі вибори до органів місцевого самоврядування повинні відбуватися в один день, 30 травня 2010 року.
На думку Віце-спікера, окремий розгляд питання про терміни проведення виборів стосуватимуться лише Києва. Однак, М.Томенко переконаний, що і це питання так само буде вирішене. “Я переконаний, що Верховна Рада після оголошення звіту Тимчасової слідчої комісії щодо діяльності столичної влади вирішить питання про проведення виборів 30 травня і у місті Києві”, – наголосив М.Томенко.
(Прес-служба, Секретаріат Заступника Голови Верховної Ради України)
* * *