СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
Галей стояв у просторій кімнаті, заставленій старовинними меблями, на всю стіну красувався мальовничий гобелен, сліпучо віддзеркалювалися вогні кришталевої люстри. … Кожух білий… дублений… Пішов у бік залізниці, – … Білий кожушок уже майорів зовсім близько. … Білий кожушок наддав ходу, спіткнувся, з голови злетіла руда шапка.