Результати пошуку слова: Смага

смага́в смага́ли жін. смага́ла сер. смага́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник смага́вши

Я побачив iз багатозначною яснiстю озеро, яке нiколи ще не вiдвiдував: воно було застуджене iмлою смагардового льоду, в якiм ескiмос з щербатим од вiспи обличчям марно прагне зробити кайлом ополонку, хоч уздовж щебiнкових його берегiв цвiли iмпортнi олеандри й мiмози. Засмага в неї була теракотова.

Тільки й знає Баглай, що звідти вона, де степи, де будяки по балках, де смага сарматська на обвітрених лицях горить! всюди невидиме була з ним і його юна мадонна з загорілими міцними руками, з сумовитим лицем задуманим, на якому ота смага сарматська горить!

Змалку звикла тримати себе в шорах, і хоч як рвалися з неї темні пристрасті, успадковані від цілих поколінь диких предків, жорстоко заганяла їх назад, і тільки чорна смага на губах видавала її, виказувала, які страхітливі пожежі палають у ній. Згірклий усміх на устах, смага, майже чорногубість.

смага стежок…

Ну і сусідонько файний, смага б ті втяла!

сказав Ярослав, дивлячись у сиву потилицю Вячека та його червону шию, бо смага не приставала до старого – він тільки червонів на сонці, мов цеглина, кинута у піч.

Не сьогорічна, а вроджена смага (абрикосова, з рум’янцем густим) рівно лежить на щоках, на шиї, рухи плавковиті, і в усьому дівоча, самою ще, може, не усвідомлена гідність, ні проти кого не спрямована гордовитість, королівна-кололівна, та й годі!

Засмажились покусані губи, смага вкрила покусане серце тяжкою образою, болем.