Смітина Posted on by / 0 Comment сміти́на – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний сміти́на сміти́ни родовий сміти́ни сміти́н давальний сміти́ні сміти́нам знахідний сміти́ну сміти́ни орудний сміти́ною сміти́нами місцевий на/у сміти́ні на/у сміти́нах кличний сміти́но* сміти́ни*
Смітинка Posted on by / 0 Comment сміти́нка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний сміти́нка сміти́нки родовий сміти́нки сміти́нок давальний сміти́нці сміти́нкам знахідний сміти́нку сміти́нки орудний сміти́нкою сміти́нками місцевий на/у сміти́нці на/у сміти́нках кличний сміти́нко* сміти́нки*
Смітисько Posted on by / 0 Comment сміти́сько – іменник середнього роду відмінок однина множина називний сміти́сько сміти́ська родовий сміти́ська сміти́ськ давальний сміти́ську, сміти́ськові сміти́ськам знахідний сміти́сько сміти́ська орудний сміти́ськом сміти́ськами місцевий на/у сміти́ську на/у сміти́ськах кличний сміти́сько* сміти́ська* [розм.]
Смітити Posted on by / 0 Comment сміти́в сміти́ли жін. … сміти́ла сер. … сміти́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник сміти́вши
Релігійні мотиви в романі Уласа Самчука «Волинь» Posted on by / 0 Comment Кожен із родини Довбенків мав свої обов’язки перед Різвяними святами, наприклад, «Сіна на покуть та дідуха з жита – це вже Володькова турбота, і виконує він її дуже ретельно: «І носив, і розволікав скрізь сіно, і смітив, і вигляд мав при тому, ніби він піп який, що служить урочисту службу в церкві» [2,c.
Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість. Posted on by / 0 Comment О, краще б мені ніколи світу Божого не бачити, ніж бачити його й одчувати, та не сміти ні відчувати, ні дивитись на нього.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Він не мав права на смерть, він мусив нести своє закривавлене тіло крізь потік часу до ночі, прийняти всі муки, крім смертної, важко було боротися на самоті і не сміти вмерти.
