Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею
До неї часто долинав дзвінкий сміх Вірусі, що гралася з дітьми. … У мені – той сміх, яким ви не досміялися, і та радість, якою ви не дораділи, і ті слова, яких ви не доказали… Я завжди ішла до вас зі своїм лихом і зі своїм щастям. … У Гресторі не стало чутно сміху й пісень. … Сутар аж похлинувся колючим та в’їдливим сміхом.