Остап Вишня – Думи мої
Хоча б за те, що вони, оті широ-о-о-окі штани, викликали в мене широ-о-о-окий сміх! … І буде такий дружній, такий хороший сміх… … Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує… … Коли ми виховаємо людину до того рівня, що вона любитиме сміх, як воду, як повітря, як своє, як рідне, без чого сумно жити, —