Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Забрехав, задзвенів ланцюгом собака і заспокоївся, почувши знайомий свист. … Кажу ж тобі, що наші деякі людці вміють так махати язиком, як собака хвостом. … Якийсь собака ляпнув, а він уже розбух од злості. … — Як за життя, собака, чіпляється, — … Ти ж, Іудо, як скажена собака, у безвість підеш Марійко, не згинайся перед мокрицею.