ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
Ми не бачили його, і тому здавалося, що трос сіпався сам по собі, з чудернацької забаганки якихось сил, які досі чаїлися у безодні океану. … – У моїх літах можна дозволити собі розкіш бути трохи неуважним, – … сказав я собі, – … Хто ж може замовити собі майбутнє? … Сама по собі вона була свідченням життя.