Результати пошуку слова: Соловейко

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

їхні назви також були вже записані в трахілському хранилищі: ластівка й соловейко. … На тих клаптиках стояло, що Терей був одудом, Прокна – соловейком, Ехо – луною, а Лікаон – вовком… На трахілських каменях колись тріпотіли під вітром оці аж тут прочитані Коттою долі не тільки колишніх, а й майбутніх мешканців залізного міста.

Улас Самчук – Марія

Posted on by / 0 Comment

Ось і перелаз, гайок, де весною соловейкові тьохи розливаються, а тепер спадає останній лист, тепер тиша, тепер вітер легко гойдає верхи струнких осичок і розчесаних берізок. … Цвітуть яблуні білорожево… Соловейко ллє співи… Сонце — як сміється!

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

В хорi вирiзнявся дзвiнкий соловейковий голос Галини Сидорiвни. … Затьохкав у кущах безжурний закоханий соловейко. … Та так здорово, що якби зараз не серпень, можна було б подумати, що це справжнiй соловейко.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

У тулумбаси били строкаті одуди, кричала вивільга, і соловейко тьохкав на всю діброву. … Біля ставка у вербах, що клубочились ген за корчмою, звеселяв свою маленьку любку соловейко, а на селі, по той бік ставу, грали музики то голубця, то горлицю, а то метелицю.