І чи не звідти пташки відомим способом перенесли його в нашу Тернівщину, в солов’їні наші балки? Прилітають солов’ї не всі одразу, напровесні, десь надвечір, чуємо, пробують в гущавині голоси лиш поодинокі солісти. Справді, «сміються-плачуть солов’ї»… А чим Заболотні багаті, то це солов’ями: щовесни в їхніх вербах солов’їв повію!