Skip to content А голос пливе звідусюди, як призахідне сонце, -лагідне, недокірливе, терпляче. …
Ото вона й не палить свічку: боїться, що прийде сюди котрогось разу – а голос, який завжди пливе звідусюди, як сонце, що й не знаєш звідки, більше не зустріне її. …
Закрутила кулачок кулешки, та такої – як сонце жовтої, сама сміється з круга. Поки сонце встане, спочивайте, діти, А я поміркую, ватажка де взять. …
Коли пустять в хату, То, зострівши, насміються – Такі, бачте, люди: Все письменні, дрюковані, Сонце навіть гудять: «Не відтіля, – …
Треба слухать, може, й справді Не так сонце сходить, Як письменні начитали… Розумні та й годі! Сонце — червоне, величезне, запухле. …
Море, фезки, смугляві обличчя, чудернацькі слова, пекуче, ясне сонце, непорушні, чорні, немов із грубого картону вирізані кипариси, — …
Сонце вже десь зійшло, але на вулицях іще нема руху, — …
Аж ось заходить сонце. …
За університетом заходить величезне, розпалене сонце. Було десь опівдні, бо яскраве жовтогаряче сонце стояло просто над головою. …
Моделі поволі обвів поглядом луг, гори, сонце, річку, ліс. …
Моделі нахилився і зірвав травинку, понюхав її, відкинув, розтер носаком болото під ногами, кілька секунд дивився на сяюче сонце, і рівним голосом проказав: – 