АЗІМОВ Айзек – Я, робот
– Ми не можемо вийти на поверхню під палюче сонце ні з роботом, ні без робота. … Вони пробилися крізь тінь, і нараз сонце залило їх своїм біло-гарячим промінням. … Але де взятися такій гарячій рідині, щоб вона могла застигнути під сонцем Меркурія? … А там, де кінчалася тінь, палюче сонце, здавалося, чатувало на них, як кіт на мишу.