Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки Posted on by / 0 Comment А цей будинок, що, ніби соняшник, повертався фасадом до сонця, цілих десять століть давав притулок їхньому роду. … Місіс Лафарж знайшла пляшку, яку вона колись сховала, і вони випили соняшникового вина.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment казав батько, показуючи на встелену соняшниковим лушпинням долівку з глибокими виямками від закаблуків. … дощі не дали зібрати соняшник, усе догниває на пні, он навіть прес сухий.
Олександр Довженко – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment Величезнi зграi вороння пiднялися з-за соняшникового лану. … Бездомнi конi у соняшниках в напiвзапряжках.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Вона була мiщанка, перекупка: хлiбом торгувала, рибою, соняшником… У неї ото я й зосталася. … Соняшники високо попiднiмали свої жовтi голови, мов становилися навспинячки, щоб мерщiй погрiтися на сонцi, котре дугою свiту збiгало через гору i осiдало золотим пiском аж ген за ставом на луках.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Він зупинився за два кроки від тину посеред моркви і так, прикипівши, стояв на місці й дивився в Масєчин город, на Масєку, що пішов собі геть уздовж межі – в сонячні сліпучім світлі, поміж квітучими соняшниками.
ШЕКСПІР Вільям – Сонети Posted on by / 0 Comment Цвіте, мов соняшник, в красі великій Улюбленець могутнього царя.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment РОЗДІЛ XXXI, у якому дія переноситься до благословенної Вапнярки, куди їде Сідалковський з Ядвігою і чотирма квитками, де випікаються чебуреки, де лузають соняшникове насіння, де існує заклад по вдосконаленню жінок, де живе найінтелігентніший чоловік Іван Іванович і де завжди згадуються великі й малі філософи Поїзд стугонів…
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Траплялось, що над її причілком схиляла свої рукаті віти стара груша, а поруч жовтіли чорнобривці, а то й соняшник шукав, де ж угорі над ним ходить сонце, і тягнув до нього кругле подзьобане лице так само, як свій пожовклий вид простягав угору немічний сивочолий дід, дуже вже застарілий житель цієї застарілої хати.
УКРАЇНКА Леся – Камінний господар Posted on by / 0 Comment В соняшнику справдi трудно впiзнати сонце.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment Висадився десантом, а потім перебіжками, перебіжками поміж соняшниками, та за хлівом у лопухах і замаскувався.
