Результати пошуку слова: Сон

Володарі Сонця Ра, Аполлон і Мітра. … Коли на обрій Корінфської затоки скочувався червоноколесий бог Сонця Феб-Аполлон, до берега спливалося безліч великих і малих дельфінів. … З-над невидимої звідси Еллади сходило сонце, жовте й сухе, це вістувало годину й попутний вітер. … Ну, розповідай свій сон.

Я сонно глипнув на замуровану інеєм шибку, на язики снігу, надутого за ніч на підвіконня поміж трухляві рами, і накинувши поверх рядна шинелю, вкрився з головою. … В здивуванні праворуч застиг зелений гайок, насторожилось небо, якась пташина сиділа поруч, перехиливши голівку із заплющеним проти сонця оком.

Сонний, підвівся, пильно вдивляючись у півтемряву кімнати. … Сонце вже припікало верхівки дерев, але тут, у вузькій ущелині дороги, на листі ще виблискували краплинки роси, від землі віяло вологою прохолодою. … Прикривши рукою очі від сонця, Георг вдивлявся вперед. … Сон зник, але кукурікання було наяву.

Немовби світло якесь тобі в душу світить, наче сонце або прожектор. … На мить її погляд спинився на його мускулястій, схожій на волову, бронзовій од сонця шиї, від якої так і пашіло здоров’ям та силою. … Він заглядав у невідомі порти залитих сонцем країв, блукав по базарах серед дикунів, яких ще не бачило око цивілізованої людини.

Михайло Михайлович Коцюбинський Сон Щодня було те саме. … I тут вiн помiтив, що уперто рiшає настирне питання i не може рiшити: що значить, сон, який приснився сьогоднi жiнцi?.. …  Я бачив сон. … –  Ах, тiльки сон! … –  Цiкавий сон? … Хiба дiйснiсть не щезає так само безслiдно, як сон?

А я все ще планерував, опиняючись то в яскравому сонячному сяйві, то в тіні; капсула оберталася довкола вертикальної осі, і величезний, мовби розбухлий сонячний диск розмірено пропливав перед моїми очима, з’являючись ліворуч і щезаючи праворуч. … В ньому сидів дрібненький, худорлявий чоловік з обпаленим сонцем обличчям.

А цей будинок, що, ніби соняшник, повертався фасадом до сонця, цілих десять століть давав притулок їхньому роду. … І зразу ж їй приснився дивний сон. … Я задрімала на хвильку і бачила сон. … – Сон удень? … – Який дивний сон, – … Оце сон! … – Для мене це був цікавий сон, – … Але ж це сон. … – На третій планеті від Сонця життя неможливе, –

Сонце заходить Андрій Чайковський СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ Історична повість з часів зруйнування Запорозької Січі Ои не гаразд запорожці, Не гаразд вчинили: Степ широкий, край веселий Та й занапастили! … На хуторі наче б вийшло сонце із-за хмари. … Сходило вже сонце. … Сонце добре припікало, і коні і люди пріли.

дивились крізь темряву десь на утрачений світ, десь туди, де лишилась країна, осяяна сонцем, де лишилась Вітчизна, озвучена сміхом дитинства і юності рано одтятої, де лишилася мати… родина… дружина… Мерехтіли грона очей і летіли десь у темряву чорну, у прірву. … діти іншої, сонячної землі і іншого, сонячного моря.

Ото дорога, а там виблискує на сонці річка — спокійна і принадна Случ. … На ніч Ольга Петрівна провітрювала спальню, і Леся, лежачи під ковдрою, чула, як у садку сонно зітхав між гіллям вітер і десь далеко, мабуть на околиці міста, співала молодь. … Сталося це вночі, а на ранок, дітки, заграло сонечко, все земне звеселилося…