Результати пошуку слова: Сон

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Від того й небо дивно мінилося: сонце виринало з-за хмар чи знову в них западало, тоді сонце й тінь мінилися; коли тінь напливала, всі сірі ставали, а коли світло, всі немов запалювалися й собі, – … Хмара знову покрила сонце, і все надовкіл посутеніло, а вітер затих зовсім, і від цієї дивної тиші в людей мурашки по тілі забігали.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Далека дорога без мостів, без шляхів… По чорнобиллю, по твердім корінню… де цвітуть шалвії і божії ручки… де сон-трава синіє… де горить горицвіт… де повзе дур-зілля й перекотиполе… перекотипол-ле… перекотипол-л-ле!.. … , Щезло, як сон. … І він щез як сон. … І мала сполудня дивно виразний сон.

Сонце

Posted on by / 0 Comment

со́нце – іменник середнього роду (загальна назва; в астрономії Сонце) відмінок однина множина називний со́нце со́нця родовий со́нця сонць давальний со́нцю со́нцям знахідний со́нце со́нця орудний со́нцем со́нцями місцевий на/у со́нці на/у со́нцях кличний со́нце* со́нця*

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

І пригорки, й довгі долини, й зелені левади в вербах понад ставком – усе зеленіло й лисніло на веселому сонці, а білі чисті хати скрізь біліли в садках, ніби чиясь вередлива рука, граючись, розкидала їх в поетичному безладді по горбах та долинах. … Сонце стало на вечірньому прузі.