Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК
Лише опівночі Арсен скупався, поголився, залишивши невеличкі темні вуса, перевдягнувся у чисту Романову білизну і ліг спати. … Хотілося спати, але він відганяв сон, хапаючи губами ніжний чистий сніг та смикаючи себе за вуса. … — Гей, пане, годі спати! … Ніхто не міг спати — ні віденці в своїх будинках, ні турки в наметах.