Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Люто свиснув гарапник, дві вогкі смуги зашипіли піною на кінських спинах. … Кілька вишень, наче внучата, обсіли її, затулили маленькі віконця, спинаючись на низькі наболілі плечі. … Важко хлопцю спинатись на ноги, кров’ю кожен гріш обкипить». — … — І, спинаючись лівою ногою на пальці, пішла поруч з Дмитром до волів.