ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Поїзд був переповнений, і я знав, що годі й сподіватися десь сісти. … Навряд чи можна цього сподіватись. … Якщо після пожежі в магазині розстрілювати старших за те, що вони говорять з акцентом, з яким говорили завжди, то нема чого й сподіватись, що вони повернуться туди, коли магазин відкриють знов.