Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Вона сполохалась, міняючи барву лиця, а я зачинив відкриту тайну в собі, як мій скарб. … Великі темні блискучі очі витріщилися з вихуділого лиця на мене, в першій хвилі мов сполохані… Але тут же усміхнулися.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Він роздобув собі якось плаща, схожого на того, що носив король, а також посвітача й ціпка, вибанився добре в лазні, щоб не сполохати королеву стаєнним запахом, і притаївся знову в великій світлиці. … Кума трохи не розреготалася, та стрималась, щоб не сполохати її, і сказала: –
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Сполохані необережним рухом, блискавично тікали, припадали до стовбура і, посмикуючи пухнастим хвостом, невдоволено тріскотіли.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Сполохи у небі Довгі тіні вже пролягли від дерев низьким схилом Сухої балки, коли Трохим привіз козака до воріт дідового бурдюга. … Рот розкрився, хрип вирвався з горлянки — чорна хмара піднялася над тілом і заміталася, немов сполоханий клин чорного вороння.
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя Posted on by / 0 Comment А зараз цей звук сполохав мене – він долинав з того боку, де стояв ящик з галетами. … це купа кришок на дні, які й пожирали пацюки в ту мить, коли я їх сполохав.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Хтось позіхав, придавлено, вдержно, неначе боявся сполохати мертву тишу. … Та тихенько закрадьтесь, та крадькома навшпинячки до тієї птахи шусть у гостинну,- то й не сполохаєте!
ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно Posted on by / 0 Comment Проходячи, я наштовхнувся на одного старого ангела і сполохав його.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment – i “крапочка” та проскочила тодi повз мене, не сполохавши), –
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Він знав, що, як зійде сонце, повіє вітер, який неодмінно сполохає качок і прижене їх з моря. … I полковник відчув, як серце стрепенулось у нього в грудях, неначе тварина повернулася уві сні на другий бік у своїй норі, солодко сполохавши іншу тварину, що спала поруч з нею.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment І ці слова він і сам промовив так тихо, неначе боявся сполохать ту тишу, ту дрімоту засипаючого садка. … Вона аж розсердилась на маму, що несподівано сполохала своїм гуканням її золоті мрії.
