ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Рот йому наповнився слиною, густою й гiркою, мов полин, а в голову вдарила сполохана думка: “Що ж я роблю? … знову подумав Андрiй, а тривога нашiптувала йому щось нерозбiрливе, сполохане, неспокiйне.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО Posted on by / 0 Comment Сполохані кажани били його слизькими крилами по обличчю. … – сполохано відказав Перший і Єдиний міністр.- Я не їв золотих яблук, мені не дали їх!
Петро Немировський – ВБИВСТВО НА ЕММОНС АВЕНЮ Posted on by / 0 Comment Ніж звик до долоні Якоба і одного разу, коли його мучила письменницька потребина, ніж впав на аркуш паперу, брязкнув у тиші, сполохнувши уявну мошку, що кружляла навколо лампи.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment Прислухалися – тиші начебто не сполохали. … Довгі, тонкі й чутливі пальці його рук не мали спокою: то щось пригладжували, то поправляли, то неспокійно металися в пошуках якогось діла… Рухався Майкл обережно і сторожко, наче остерігався когось сполохати.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Саня кинулась, як сполохана пташка. … Вона тихесенько налила чай і мовчки поставила перед Санею та Комашком стакани, неначе боялась сполохать золоті мрії, що ніби роєм вилися в самому повітрі, як золоте марево сонця.
Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені Posted on by / 0 Comment Прочанин зауважив, як сполохано ворухнулися ніздрі її різьбленого носика. … Парубок здивовано глянув на сполоханого диякона у смішній лівреї, але теж перейшов на ширший крок.
КЕЙДІН Мартін – Майже опівночі Posted on by / 0 Comment Щоправда, його жителі ще ходили вулицями, обмінюючись сполоханими вигуками. … Щоб не сполохати їх.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment Раптом ліворуч злетів перед ними Високолетний орел, сполохану ніс він голубку. … Довго мовчки сиділа вона із сполоханим серцем – То, йому дивлячись в очі, знайомі знаходила риси, 95] То у лахмітті брудному його не могла упізнати.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Тільки-но він опинився там, як з-під його ніг угору знову злетіли хмари білих «квітів» і тривожно закружляли над ним, наче зграя сполоханих голубів. … Юрба дуплексів панічно тікала; враження було таке, ніби вони десь заховалися, але облава сполохала їх чи загнала між ці «надгробки»!
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Як не силкувався стримати кашель, щоб не сполохать її, все ж вибухнув ним, застогнав. … — покликав і, коли та нахилилась над ним, запитав сполохано: —
