Skip to content Дівчата співали так, що він не міг не плакати, – …
Весело пливли сім днів, було нам що їсти й пити, ми співали й танцювали… На тій палубі, тільки-но облитій кров’ю, їх – як мурашви. …
Тоді вони, сини землі української, заспівали, як співали ще невільниками. …
Про це вже співали цвіркуни, наче сточували своїми писками сухий пісок. Бере живу, активну участь, як піонер, в українізації опери, перекладає, для всіх сімох українських театрів, понад 50 опер світового репертуару, і його переклади залюбки співались українськими оперовими співаками аж до еміграції О.Кобця, а, може й далі, тільки вже без згадування імени перекладача. (“Сонячні кларнети”) Батько Григорій Тимофійович казав: “Ніколи під минуту не співайте”. …
“Ти, Павлушко, співай тон, а Ваня хай півтон, а Оксана терції”. …
Отак тригласом і співали “Отверзу уста”, а Павлусику ж було 5 літ усього. …
“Ти співай, Павлушко, “до-ре”, і все вгору, вгору, а ми своє, пристанемо, як ти будеш “мі” співати”. А в мене ж то, в мене швидко не буде дитини, ані щастя, ні хатини, як співають у пісні. …
А я читаю та й читаю, та співаю! …
Зберемось було, та все молоді, веселі товариші, п'ємо, танцюємо, співаємо, байдики б'ємо, в карти граємо! …
Потім співали, хто що вмів. …
У всіх з'явилась охота співати. Скинути з себе всяку одіж, усякі пристойності, приписи, заповіді, лежати на сонці, нічого не соромитись, ніякого гріха не знати, ніяко го каяття не почувати; ніяких молитов не робити, обнімати, хто любий; відпихати гидких, мовчати, як мовчиться, співати, як співається Це — гріх! 