Результати пошуку слова: Срібло

Володимир Сосюра – Третя рота

Posted on by / 0 Comment

Ходив по широких кімнатах, дивився на красиві столики з різними витребеньками, з розкиданим сріблом на них, і мені було болячеболяче… Адже в нас цього не було, і в бідних селян теж не було. … Залитий сріблом повновидого місяця чорнів тонкий і красивий силует офіцера.

КУЛІШ Пантелеймон – Споминки старого діда

Posted on by / 0 Comment

Отак же й той Чуприна, великий та страшний, лежав у пишних кармазинах рядом із старим дубом, що звалено гарматою; а бронь при ньому і на коні збруя така, що незчисленні гроші коштує: срібло та золото, а робота, робота ж така, що аж очі бере!

БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка

Posted on by / 0 Comment

Коли Ііі виходив з кімнати, він пильно вивчав свої нігті… Земляни мовчки побрели світлим коридором до великих дверей, що сяяли сріблом. … Дочки підмітали тугими віниками голу кам’яну підлогу, а син чистив столове срібло. … У хату внесли складані столи, розставили тарілки з гарячими стравами, розіклали серветки й столове срібло.

ЛОНДОН Джек – Мартін Іден

Posted on by / 0 Comment

«Наче срібло, – … Дзеркало його знову було ясне, як срібло, і знов на ньому мінилися яскраві образи. … І знов його тонкі губи ставали, наче бойовий ріг, з якого линув грізний гуркіт космічної боротьби, -у висловах, дзвінких, як срібло, осяйних, немов зоряні простори, –

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

а срібло надає воді цілющих властивостей. … Ніч видалася такою ясною, що кожна гілочка, кожна травинка здавалися политі живим сріблом. … Там і золото було, і срібло, тільки Федір все те собі залишив, а в нас сховав всілякий дріб'язок.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

На хребті першого верблюда колисався на дорогоціннім килимі намет, скарбами наповнений, покритий килимами великої вартості, грубо золотом і сріблом тканими. … По боках будуть подвійні галерії з худжрами, в яких люде укривати будуть золото, і срібло, й дороге каміння, а яких не рушить навіть султан!

ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців

Posted on by / 0 Comment

Ліворуч за хвилястими зеленавими шибками виблискували сріблом труни похоронного бюро «Німфа». … Напружено витягши шиї і дивлячись на мужчину в розквіті сил, що стояв у центрі, бабусі співали: Десь відлунює срібло дзвіночків.