Skip to content 483] Землю на нім він зобразив майстерно, і небо, і море, 484] Сонця невтомного коло, і срібний у повені місяць, 485] І незліченні сузір’я, шо неба склепіння вінчають, 486] Посеред них і Плеяди, й Пади, і міць Оріона, 487] Й навіть Ведмедицю – інші ще Возом її називають. У скрині в бабусі вже все наготоване для дороги, не схожої з нашою, для мандрівки останньої чи, як ото мовиться, вічної: одежа чистенька, хустка, білі панчохи, ні разу не вдівані, а в прискринку, зав'язаний у вузлику, ще й срібний карбованець на свічки… 