Малолітній – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment — Котра панна витягне довше стебельце, тій і грушка дістанеться. … Панни взяли за стебельця і потягнули враз.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Звезене збіжжя стояло золотистим муром, або як рівно вставлена компанія, недалеко бурдея, коло саду, і ані одне стебельце не звисало з нього безладно, а малий тік, що ділив його від бурдея, був чисто і старанно виметений.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Повільно, якнайменше тривожачи головний біль, обертав голову, до стіни, де росли ромашки — того ґатунку, що ніколи не в’януть, з білими пелюстками, золотими серцями та стебельцями в зелених листочках; їхня зелень приблякла та була менш зеленою, жовтизна — не такою жовтою, а білі пелюстки посірішали.
Украдений син – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Показувала травичка із землі свої стебельця.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment І наче той, що тоне і в знесиллі Шукає гілки, корня, стебельця, –
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment видно було окремі стебельця й грудочки.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment кволенькі стебельця людських життів, з яких надто сильний порив вітру міг обірвати насінинки днів, котрі ще можна прожити.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Адже стебельце живе, мабуть, має якесь і тепло, бо холод снігу одступив від нього, пагінчик мовби створив тут свій мікроклімат, прохукав у снігу оцю дірочку-отвір, —
СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв Posted on by / 0 Comment Хiба знаю, якi корiнцi їстiвнi, якi листочки треба прикласти до ран, якими стебельцями втамовувати спрагу?
Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК Posted on by / 0 Comment Яцько почервонів, закусивши в губах стебельце трави.
