ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя, Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв Posted on by / 0 Comment – Коли ж стерня коле… Олександр Дейнека погано лає.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment Можна з двору Нам по стернях погулять!» Радість, втіха, спів між нами!
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Стерня м’яко похрускувала під ногами.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Люблю кмiтить, як на постатях лягає жень кожного женця пiд серпами, неначе стерня застеляється жовтими хустками; як пiд косами лягають обважнiлi од зерна колоски, як покоси вкривають рядочками жовту стерню.
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ… Posted on by / 0 Comment За нею була якась зелена поляна чи стерня, а далі починався ліс.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Сатинову сорочку, колись темно-синю, а тепер білясту, з рештками початкового барвлення біля коміра, закривав піджак неозначимої сірості, як буває на старих стернях під час обложного дощу.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Приклавши долоні над очі, напружено пускають понад стернями та півколами свій зір, туди, де йдуть, хвилюються й співають мужицькі полки й батареї.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір Posted on by / 0 Comment Я беру з татових рук полив'яний глек, стернями виходжу на дорогу, а далi житами, та пшеницями, та вiвсами бiжу на долинку, де так принадно вимлiвають на сонцi пiдкучерявленi верби i стихенька попискує пiд ногами волога земля.
