Результати пошуку слова: Стих вітер
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
так що дамоклів меч нікуди не дівся — як хитав його чорнобильський вітер над нашими головами, так і хитатиме. … — Нічого, знайдемо вітер, який їх здмухне, — … Поклекотять і стихнуть. … Мудрість мужчини — промовчати, коли говорять стихії. … В Угорщині стихійне лихо. … Коли вона їх примружує — говорять стихії.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
За невеличкими віконцями, на яких мороз вималював чудернацькі мережива, глухо виє вітер, кидає в шибки сипучим снігом, гогоче в широкому, виплетеному з лози бовдурі. … Хоча хурделиця стихла, дорога була важка. … Та ось гамір почав стихати: на ганку військової канцелярії з'явилася полкова старшина. … Хурделиця не стихала.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Коли вітерець торкне, задзвенить шорстким металевим дзвоном. … Хмари низько висять над водою, вітер хвилею жене, і весь простір води вилискує хвилями, як рілля. … — Досі морозить, як згадаю оті жита… Люди бігають в крові, а зверху свистить, грякає, серед білого дня чорно стає — кінець світу, ревище, боротьба демонів, стихій!