Результати пошуку слова: Стих вітер
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею
…Не вщухав дощ, дув пронизливий вітер. … Вітер чесав мені коси Легкими прозорими пальцями, Дощ мене умивав, І сонце мені усміхалось – Весь світ був до мене ласкавий. … Він уже не намагався заспокоїти Марту і заговорив лише тоді, коли вона втомилась і стихла. … Нігу, певно, помітив, що вона не спить, прибрав руки і стиха запитав: –
ЛЕМ Станіслав – Едем
Потім знову все стихло. … По-моєму, там пустеля, з якої вітер несе сюди пісок. … – Мабуть, там, вище, гуляє вітер. … Знов зробилося тихо, тільки звідкись здалеку долинало то стихаюче, то наростаюче гудіння. … Повіяв легкий вітерець. … Шелест був такий, немовби вітер ворушив листям кукурудзи. … Цокання то посилювалося, то знову стихало.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Між туманними зорями ловили вітер вітряки, під туманними зорями лежала вся її хліборобська сторона, що трималась на рахманному житі і добрих спокійних орачах. … Це вже ввечері, посміхнувшись йому, заспіває Докія, та так заспіває, що аж перепілка стихне в житах. … У дуплі знову шеберхнув вітрець, а на шляху стихла пісня.