МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
До виразного іржання тепер долучився людський стогін. … З ями почувся стогін, видно, драбина зачепила когось. … З ями долинув стогін. … Легкий стогін вирвався з його грудей. … Побачивши Арсена, Вандзя хотіла щось крикнути, але не змогла, з Ті» горла вирвався тільки хрипкий стогін. … Очі його палали люттю, з горла виривався нелюдський стогін.