Результати пошуку слова: Сторожко

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Це було давно, коли, як це добре пам'ятає Ярина, тут, на Горi, жити було важко, стiни на нiй були коротшi, вужчi, нижчi, князi й дружини їх спали сторожко. … Раптом вiн встав i, похиливши набiк голову, довго, напружено, сторожко слухав. … Нiч була темна, конi йшли сторожко, руки воїв лежали на мечах.

БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп

Posted on by / 0 Comment

Хоча й Клейтон, і його дружина весь час трималися сторожко, вони не бачили великих тварин, але зо два рази їхні маленькі сусіди – мавпочки – з вереском і бурмотінням тікали від сусіднього пагорба, злякано озираючись і виразно вказуючи, достоту словами, що вчувають невідоме страхіття, яке чаїться в гущавині.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

І він глянув на неї здивовано, якесь аж сторожко, затримав на ній погляд пильнише, ніж завжди: — … Заболотний жартує щодо своєї палиці, на яку він ще спирається після дорожньої пригоди, Заболотна поглядає на чоловіка сторожко, вважаючи, певне, що йому, не зовсім одужалому, ось-ось може знадобитись її допомога.

СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв

Posted on by / 0 Comment

Ось вiн наблизився до невеличкої затоки, високо пiдняв голову, сторожко роззирнувся i, тiльки переконавшись, що нiяка небезпека на нього тут не чатує, припав до води. … Вони стояли досить далеко вiд нас, лiворуч, по той бiк рiчки, на узвишшi, i сторожко роззиралися. … Я сторожко роззирнувся.

МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка

Posted on by / 0 Comment

Сторожко обходила баняки з малярськими розчинами, позирала на папірець у руці. … Слідча Кулик трималася з начальством сторожко й холодно-ввічливо. … Баба Надя швидко згорнула причандалля, подалась на сьому ділянку, сторожко роззираючись.

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

Довгі, тонкі й чутливі пальці його рук не мали спокою: то щось пригладжували, то поправляли, то неспокійно металися в пошуках якогось діла… Рухався Майкл обережно і сторожко, наче остерігався когось сполохати. … Х’ю вмовк на півслові, сторожко прислухаючись. 

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Мене зустрічають похмуро, сторожко, вороже. … Я на віщось сторожко слухаю, але від крови, що приплила до голови, в вухах такий шум, ніби хтось віником ритмічно мете підлогу в сусідній хаті. … Костя затихає і сторожко дивиться на матір іще повними сліз очима.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Лише вирячені очі, як я помітив за мить, очікувально-сторожко і нелячно роздивлялися нас і нашу немудрящу снасть. … За мить-дві напівпрозорі істоти упоралися з м’ясними крихтами, і вся хмарина сторожко вклякла, ніби очікуючи на нову подачку.