Результати пошуку слова: Страшно

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

* Лагідні, терплячі очі Софі скоса й несміло, з острахом побожності зиркають на витончений, уже суворо, знайоме, страшно закостенілий овал молочно матового лиця принцеси Елізи. … І вперше за все своє життя .старенький Йоганн увіходить без дозволу до кімнати панів і тихенько, злодійкувато перечитує страшного листа.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Не стало видно нi неба, нi землi – все то одно непроглядне вiхало… аж страшно, аж сумно стало! … По дворах понавертало такi кучугури, що страшно дивитись; деякi хати зовсiм позаносило, позамуровувало. … Вона злякалася тiї бучi, що збив Грицько; вона злякалася його погляду страшного, його голосу крикливого.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Це було дивно, а може, й страшно, бо, пам'ятаю, коли був малим, вони постійно навертали мене до образів, вчили розпізнавати на них лики того чи іншого святого й казали: в того святого проси здоров'я, в того — ласки й удачі, в того — любові, в того — мудрості, а у святого Николи проси, щоб благословив твою дорогу.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

— Що, страшно? … — Начеб відсунулись бандити від нас… Іване Тимофійовичу, а вам не страшно? … страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити. … Його носате обличчя і досі мертвотно перекривлене страшною напругою. … Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? … Страшно мені, Дмитре, —

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Чує Мотря, та боїться озирнутись: їй чогось соромно, страшно. … диміла, куріла; замість лав якісь кривоногі ослінчики – і сісти на них страшно; стіл – ходором ходить; піл – на п’ядь дошка од дошки: Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити… Бідота несказанна, злидні невилазні!

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— Ну, на ось тобі цю абищицю, щоб пам'ятала «страшного», — … — За таких, Саро, ще більше, ніж за тих, що визнали його, бо душі їхні перебували під тягарем страшного гріха і він просив господа послати мир і любов у їхні затьмарені злобою серця… … Тільки й того, що не страшно дивитися.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Страшно подумати. … І з жахом відчула в собі вже й не зненависть до цього високого сумного чоловіка, схожого на вікарія Скарбського з Рогатина, а – страшно й сказати – щось мовби початок прихильності, може, й любові! … Та мудрості її завдано було удару страшного й непередбачуваного.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Хай хто інший таких гріхів боїться, йому не страшно перед ними… Григорій і Рахіра сміялися також із того. … Коли мав у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього, мов воробець (був страшно худий і тонкий), раз по раз промовляючи: “Прошу їсти; я знаю, як з панами обходитися; я був у Відні, в Італії і в Яссах.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Андрій притискає чоло до заліза ще дужче, щоб остудити розпечений мозок, та остудити його не може, мозок палахкотить несамовито, запалений самим припущенням про зраду, як страшною іскрою. … І в той же час серце тривожно, боляче стиснулося, бо це запитання видалось йому підтвердженням страшного здогаду.

ГОМЕР – Іліада

Posted on by / 0 Comment

538] Тільки я страшно душею боюсь, щоб ці кращі з аргеїв 539] Не потерпіли біди від троян в колотнечі шаленій». … 547] Страшно-бо схожі вони на осяйливе сонця проміння. … 10] На корабель ступивши, гукнула богиня потужно 11] Й страшно, і кожному в серце ахеєві буйну вдихнула 12] Силу і хіть воювати, з ворогом битись невтомно.