БАРКА Василь – Жовтий князь
Тата ждуть: як станеться що… Їй страшно навіть вимовити. … Страшно ранить його підступність. … Щоправда, і «згори» раптом страшно була вкусила за середину душі – нудьга, скручена кільцями в партії, мов зміїний вузол з навколишнього непросвітку. … Нечутно, але з страшною луною духовною, відгукнувся той звук навколо – в цілому селі.