Результати пошуку слова: Страшно

 Страшно, знаєте… вона може бути дуже крихкою… адже понад дві тисячі років… – … І не кажи більше нічого про це, бо мені, як подивлюся на нього, стає страшно. … Ліда здригнулась і схопила руку Артема: це було надто страшно! … Дехто з скіфів вважав за краще бути подалі від страшного дракона.

…знахідний страшни́й, страшно́го страшну́ страшне́ страшні́, страшни́х орудний страшни́м страшно́ю страшни́м страшни́ми місцевий на/у страшно́му, страшні́м на/у страшні́й на/у страшно́му, страшні́м на/у страшни́х

Нехай же боїться того і Рим, і Польща… Бо як ми почнемо шукати собі протекції, то Москва напевне більше знайде права до всього княжества Руського, як хто інший… Це вже таки було страшно слухати. … Страшно стало, як би ця повстанча хвиля не перекинулася й сюди. … Направду–таки страшно… Глянеш управо — стіна теменного лісу коло тебе.

Він переборов хвилину страшної тиші! … Ціна здається не такою вже й страшною, коли замість абстрактного торгу покупцеві покажеш товар. … Аж страшно, га? … Зовсім не так страшно, – … Та де там не страшно, – … Мені страшно… … Подивитись на тебе, то не скажеш, що тобі страшно, – … – А мені от страшно.

Я, Павел, питаю вас тому, щоб не страшно було йти за Малькольна. … У душі млоїло передчуття незбагненної тривоги, непевних чекань чогось невідворотного, несподіваного й страшного своїм лиходійством. … Цього не скажу, але вже відчуваю на собі дивний погляд когось невидимого, але страшного своїм всевладним шаленством безуму.

Яким він здавався мені нещасним – страшно подумати. … страшно дико. … Мороз був не сильний і не страшно, якщо бетон буде менше грітися. … Що тут страшного? … Якщо річ тільки у светрі – не страшно. … Якщо так, то не страшно. … Махнув рукою, сказав, що не страшно – скоро минеться. … Значить – не страшно.

– Тобі не страшно? … Тепер уже не страшно: ніхто не почує плескоту, коли б'ють гармати. … – Тепер і сама бачу, що нічого страшного не трапилось… … – Як страшно! … страшно глянути. … Та зараз не страшно, коли ти прибув на допомогу. … Страшно, Іванку? … Страшно… … А чого страшно? … Помирати не страшно, а жити хочеться.

Тарас гнався щосили; коли приїхав близько, побачив таке, що і йому страшно стало. … На фігурі сиділа Маруся Судаківна, страшно налякана. … Одначе Тарасів кінь, як побачив неживого свого товариша, та ще як почув свіжу кров, почав страшно форкати, ставав дуба і не хотів далі йти.

Ситуація зробилася страшно прикра. … Весіллє вмить розлетілося серед страшного переполоху. … Страшно втомлена заснула під натовпом думок з молитвою на устах. … Більше відчувала, ніж розуміла, що та наука визволяє нутро людини, але страшно визволяє. … А ти, ніжна квітко, не бійся страшного часу Капу-Кулів.

Стято й подано гостинця У Стамбул страшного, І висить вона в воротях У царя гнівного». — … Мов за змія-людожера Дочок оддавали 19, Що ченці там у печерах Страшно змалювали… От чого я так журюся, Чого ревно плачу, Мов береза, слізьми ллюся, Світонька не бачу. … Сира земля їх од біди ховає, І суду Божого страшного дожидає.