Результати пошуку слова: Струм

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

То можете собі уявити, як нині наморочилася йому голова, коли він зважувався глянути туди, де теліпалися його ноги й де відкривалися широкі темні простори, позначені то тут, то там місячними відблисками: на струмку в долині, на ребрі скельної стіни.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

– його прiзвище раптом прикотило знов до мене), вельми пихату людину, як усi росiяни, на те, щоб спровадити iнтимну нужду з пристойним беззвуччям, не пiдкресливши малу площу чужої квартири виверганням гучноголосого водоспаду поверх власного приглушеного струмочка.

УГАРОВ Григор – Невидимий риф

Posted on by / 0 Comment

У такому іонізованому струмені повітря наш корабель дуже швидко розплавився б. … Корпус корабля здригався, наче його пронизував електричний струм. … Здавалося, наче крізь судно пустили електричний струм… До острова Абалули було ще далеко. … По щоках йому струміли краплини холодного поту й рясні сльози, очі знавісніло блищали.

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Posted on by / 0 Comment

Другий солонець виявився майже на середині дороги до села, у виярку, по якому жваво збігав струмочок чистої джерельної води. … Сплутаний кінь одразу ж підходив до вогнища з підвітряного боку й головою ліз у самісінький струмінь їдкого жовтуватого диму. … Прийде до струмка, як стемніє.

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ

Posted on by / 0 Comment

калюжа, струмент, посуд та носій гріха» (Paradoxa, 146). … Струмочки заникають. … Так саме в Вайґеля: «зовнішнє, змислам приступне тіло не є власне людина, але дім, або струмент невидної людини, тому мистецтво, мудрість, розсудок, розум утворюють людину та є людиною».

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Дає струм лише тодi, коли натискати на цю ручку. … Вибiгаючи звiдти, дзюркотiв у нас пiд ногами струмок. … i вiн двома пальцями взяв себе за край галiфе, з якого струменiла вода… – … Головне, що я не мiг рухатися, бо кожен рух струмом бив менi в ногу, вавдаючи гострого болю.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

І в тому морокові оживали залиті світлом, схожим на місячні доріжки та струмки, якісь сутерени, що також ставали дорогами, а у відрогах – лазівками, ніби були дуплом якогось велетенського незнаного дерева, вилися там срібні нитки, тяглися й блищали, але котра дорога, чи стежка, чи лазівка була його, поки що не відав.

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

У річці громадилось каміння, сухе й біле проти сонця, і вода струміла між ним бистра, прозора й голуба. … Вода струміла по дну річища вузькими потічками між смугами піску та каміння, а подекуди розтікалася ясним сяйвом у своєму кам’янистому ложі. … В рівчаку струміла вода.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

IX Тихим гомоном струмочків, що звідусіль дзюркотіли до річки, прощалася зима. … Леся встала, відчинила кватирку, і ніч свіжим струменем дихнула в обличчя. … Та струмочками, невеликими потічками набігали нові її сили — і марно чекали сатрапи спокою… … На рухливому дні струмка виднілися дрібненькі, мов креймахи, камінці.