ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Всі вони наче показилися, і він відчув добрячого стусана.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій Posted on by / 0 Comment З досади стиснувши ще раз горлянку старій, що знов поривалася кричати, й подарувавши їй на прощання стусана, від якого вона беркицьнулась на землю, мисливець стрибнув у кущі, тримаючи рушницю напоготів і ввібравши голову в плечі, мов загнаний лев.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Після такої твердої науки в школі у дяка, котрий надавав ще до того добрих стусанів Якимкові, його посадили за гражданську граматку, тобто за московську, як звичайно вчать дітей у нас на Україні.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Ще, либонь, не перестали боліти стусани в тих, кому вони їх давали, захищаючи з усім дитячим вогнем честь свого роду ковальського та своє побратимство… Хвилини летіли непомітно – і в кожного на серці було так, як колись, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment А тобi, мабуть, треба такої, щоб давала щодня стусанiв у потилицю!
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment На те слово ожили двоє: перша – Гапка, яка стусанула невістку ліктем під бік, а другий – сам пан пономар, який досі ані звуку не видав, а може, бувши утруднений роботою в полі, а потім трудом біля Явдохи нічним, трохи й подрімував.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Тоді один з молодців сильним стусаном збив її зі сходів, і жінка покотилася до статуй.
ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється Posted on by / 0 Comment Другi вибухали безмiрним гнiвом, впадали в лютiсть, кидалися на робiтникiв з кулаками, нахваляючися, що вони п'ястуками i стусанами заставлять їх робити.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Доміне Галушкинський хоч як силкувався звільнитися від вершника, та ніяк не міг, перебуваючи в стані потреби тікати від розлютованих парубків, котрі не переставали переслідувати втікачів і щедро частували стусанами Петруся й самого реверендисима з ношею його.
Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment Ви знаєте, що в церкві я не бачу нікого, крім бога,— додав Жюльєн, прикидаючись святенником, бо гадав, що це врятує його від стусанів.
