Дарфур

Дарфу́р – іменник чоловічого роду (регіон у Судані) відмінок однина множина називний Дарфу́р родовий Дарфу́ру давальний Дарфу́ру, Дарфу́рові знахідний Дарфу́р орудний Дарфу́ром місцевий на/у Дарфу́рі, по Дарфу́ру кличний Дарфу́ре*

Собат

Со́ба́т – іменник чоловічого роду (річка в Ефіопії та Судані) відмінок однина множина називний Со́ба́т родовий Со́ба́ту давальний Со́ба́ту, Со́ба́тові знахідний Со́ба́т орудний Со́ба́том місцевий на/у Со́ба́ті, по Со́ба́ту кличний Со́ба́те*

Вад-Медані

Вад-Меда́ні – іменник середнього роду (місто в Судані) відмінок однина множина називний Вад-Меда́ні родовий Вад-Меда́ні давальний Вад-Меда́ні знахідний Вад-Меда́ні орудний Вад-Меда́ні місцевий на/у Вад-Меда́ні кличний Вад-Меда́ні

Бахр-Ель-Газаль

Бахр-ель-Газа́ль – іменник жіночого роду (річка в Судані) відмінок однина множина називний Бахр-ель-Газа́ль родовий Бахр-ель-Газа́лі давальний Бахр-ель-Газа́лі знахідний Бахр-ель-Газа́ль орудний Бахр-ель-Газа́ллю місцевий на/у Бахр-ель-Газа́лі кличний Бахр-ель-Газа́ле*

Бахр-Ель-Джебель

Бахр-ель-Дже́бель – іменник чоловічого роду (арабська назва Нілу на Півдні Судану) відмінок однина множина називний Бахр-ель-Дже́бель родовий Бахр-ель-Дже́беля давальний Бахр-ель-Дже́белю, Бахр-ель-Дже́белеві знахідний Бахр-ель-Дже́бель орудний…

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Грузовик їхній зупинився біля високої нескошеної суданки. Поранені червоноармійці, повиповзавши з суданки, зустріли їх з неприхованою радістю: — Завернули на край суданки, де вона підходила до колючої густої лісосмуги. Чи, може, лежиш десь у степу серед таких молодих-молодих, як оті, що їх підібрали біля суданки?

ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка

На географічних картах у своїх підручниках ти з радістю закреслював старі назви і надписував нові: немає більше Французької Гвінеї, а є Гвінейська Республіка, не існує більше Французького Судану, а є Республіка Судан, зник назавжди Золотий Берег – таким він справді був для колонізаторів! 

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Суданець-євнух, для якого дельфіни не були ніякою дивиною, трохи збентежено поглянув на Сінам-агу, а той, якось зболено зітхнувши, простягнув руку, показуючи, щоб євнух подав йому довгу бронзову рушницю.