Результати пошуку слова: Суда

Бахр-Ель-Газаль

Posted on by / 0 Comment

Бахр-ель-Газа́ль – іменник жіночого роду (річка в Судані) відмінок однина множина називний Бахр-ель-Газа́ль родовий Бахр-ель-Газа́лі давальний Бахр-ель-Газа́лі знахідний Бахр-ель-Газа́ль орудний Бахр-ель-Газа́ллю місцевий на/у Бахр-ель-Газа́лі кличний Бахр-ель-Газа́ле*

Бахр-Ель-Джебель

Posted on by / 0 Comment

Бахр-ель-Дже́бель – іменник чоловічого роду (арабська назва Нілу на Півдні Судану) відмінок однина множина називний Бахр-ель-Дже́бель родовий Бахр-ель-Дже́беля давальний Бахр-ель-Дже́белю, Бахр-ель-Дже́белеві знахідний Бахр-ель-Дже́бель орудний…

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Зате вино лилося рікою, і, крім судацьких, волоських, з'явилися ще заморські. … ГорбМаявецький, повертаючись додому від свого клопоту по судах, завсіди, бувало, пожартує з мене й скаже: «А наш молодець усе коло баришні?», … – А от ся судариня?  … А чому се я судариня?

Давня історія України в контексті світової цивілізації

Posted on by / 0 Comment

Місцеві удули­‘вівчарі’, шухадали-‘рибаки’, рагаби-‘воїни’ могли б, напевно, порозумітися з тодішніми слов’янськими гуцулами, ловцями щук і судаків, із русами — воїнами, які отримували ругу, платню за військову службу. … Нині Сурож має назву Судак. … ‘судак’ ←

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Хунгарі, росіянин, на прізвище Судаков. … Обидва дебелі, міцно збиті, обидва “не любили випити”, тільки один – Судаков – низенький, забайкалець з походження, другий – здоровенний амурець, лубенець з походження. … А далі я й питаю: “Судаков, скільки дураков?” – … каже Судаков.

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

Posted on by / 0 Comment

Та не лише на військовій службі, а й в судах. … Ореол колишньої сили і слави оберігався судами, поліцією, жандармерією і бандою продажних донощиків. … Щодо цього, то в нас так само, як і у цивільних судах. … перед військовими судами ніколи не смій признаватися. … Поки генерал був на фронті, нестачі в польових судах не відчувалося.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

То не вмерлі, не убиті, Не суда просити! … Та так мені любо стало: І малого знаку Нудьги тії не осталось, Мов переродився… Подивився кругом себе І, перехрестившись, Пішов собі тихо в Київ Святим помолитись, Та суда, суда людського У людей просити». [