ВОВЧОК Марко – Три долi Posted on by / 0 Comment В хатi у їх усе так, як i було, тихо та сумирно. … I було як не прийдеш до їх – сумирно i согласно, та тiльки чогось дуже вже порядно, –
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Сумирно й тихо було в нього на душі: бачив у своїй уяві збиту копитами дорогу, і візія тієї дороги стала третьою його думкою про смерть.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment – здивувався я надмірно,- Всім закоханим годиться вестись гідно і сумирно». … Увійшов вазір сумирно до вітального покою.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment сказав він сумирно. … сумирно відказав Григорій.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті Posted on by / 0 Comment Лео заревів, обернув голову із закривавленими іклами, але побачивши, що це Лапрад, заспокоївся, сумирно всівся в кутку й заходився облизуватись, як кішка. … Машина мовчала, сумирно дивлячись на нього своїм рубіновим оком.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини Posted on by / 0 Comment Та злякано кліпала віями, сумирно дивилася в землю, а тоді вказала на ветхий двоповерховий будинок: – … – аж відсахнулася від хлопця, але відразу отямилась і сумирно спитала: –
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Він сумирно дивився на брата, який тримав у міцних обіймах Цілю. … Не знаю, що на кого найшло, але, поки Ходя співав, ніхто не обмовився й словом, навіть комісар Дибенко, комбриг Кузякін і два чекісти сиділи сумирно й слухали.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Іржуть коні джигітів, фокусник Василевс ковтає справжні яйця – по-справжньому ковтає; сумирно сидить, загорнувшись у селянський кожух, маленький карлик у пенсне – доктор Дзюрка, грізний дресирувальник, котрого, наче вогню, бояться всі тигри Бенгалії та Далекого Сходу.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Там в оксамитній, шелесливій тьмі сумирно й затишно лежить на кудлатому каштані сяйво світла з лабораторії. … Несміло перешіптуються кущі бузку, вітер пухнатою свіжою лапкою майже по гарячому лиці; сумирно-тужно кліпають блакитно-зеленкуватими очима далекі зорі.
БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі Posted on by / 0 Comment Справді, перетворюючись у ході робіт, які нами велися, з об’єкта в суб’єкт, із будівельної машини – у власного будівничого, із сумирного титана – в суверенного володаря, він нікого не інформував про зміни, які в ньому відбувалися. … Сержант прибрав сумирного вигляду й подзвонив.
