КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда

Як ось ввійшли два парубійки, У брам змінившися од стійки, І Низ громаді став казать: 79 «Був на часах я з Евріалом, Ми пильновали супостат, Вони тепер всі сплять повалом, Уже огні їх не горять. 97 Дали якраз до лісу тягу, Бистріше бігли од хортів; Спасались бідні на одвагу Від супостатів, ворогів.

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Хоч і топлять запорожці Клятих супостатів, Та аби в них по коморах Скрині жакувати. Я під полою Її сховаю, і, як розбивала Вона страшного ката-супостата, Так розіб’ю той мур страшенний нею» О доню, утікай сюди від ката; Сховайся під наміткою моєю, — І сей рай від супостата Буде ваш, султана, Рідного по Бозі брата І слуги.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Швидше, ніж моргнути оком, можу я з очей зникати, Як, бува, мене обляжуть прикрі люди – супостати; Ще ніхто, крім трьох тих турків, не посмів на мене стати, Та й вони за їх зухвальство дочекалися відплати. Краще б я повівся нишком, щоб не чули супостати!

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Нам на допомогу йде Миргородський полк, і, дасть бог, спільно розгромимо супостата і виженемо за Дніпро! – Докінчать, мабуть, інші, а мені б тільки ще хоч раз погромити супостата Мюрад-Гірея, відомстити йому за напад на Січ, за руйнацію землі нашої, за сльози люду православного!..

Семен Скляренко – Святослав

Знаю, буде вам ослаба, дружино, але вiдаю – станете на смерть i супостат вас не одолiє. Як великий князь i син Iгорiв, вiн, може, вчинив i справедливо – аще отчина iде на супостата, князi її мусять стати попереду воїїв. Зане ж не навчиться, буде йому, як ворогу й супостату

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Отець Євлогій, настоятель Микільської церкви, благословляє повстанців і служить молебень, просячи бога дарувати перемогу червоному воїнству над супостатом (у отця Євлогія дочку єдину зґвалтував денікінський офіцер, що походив зі збіднілого грузинського княжого роду; за це велику ненависть має настоятель до білої гвардії).

Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ

Безперечно, старець відав істинну мету перебування русича на Святій горі і, вірячи в силу слова, свідомо кодував новим іменем-символом майбутній пастирський шлях молодого ченця, сповнений нелегкої боротьби з «врагами і супостатами Землі Руської».