Результати пошуку слова: Сур

– Твої хлопці вирішили, що я схожий на комісара чи на сурмача в Будьонного. … Е, не сурйозно. … Ні, не сурйозно мислю. … Сурйозно. … – О, сурйозна справа, – … Сурйозна справа до вас. … Сурйозно перехитрили Панаса, – … Щось сурйозне?- запитав Панас. … – Ні, він людина зовсім молода, але сурйозна.

Сурськ – іменник чоловічого роду (місто в Росіі) відмінок однина множина називний Сурськ родовий Су́рська давальний Су́рську знахідний Сурськ орудний Су́рськом місцевий на/у Су́рську кличний Су́рську*

сурмлячи́ –

сурдопедаго́гіка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний сурдопедаго́гіка родовий сурдопедаго́гіки давальний сурдопедаго́гіці знахідний сурдопедаго́гіку орудний сурдопедаго́гікою місцевий на/у сурдопедаго́гіці кличний сурдопедаго́гіко*

Але не тільки кесар є в Преславі, є там і бояри на чолі з Сурсувулом, на заході Болгарії стоять непокірні коміти* (* … Все своє життя він присвятив боротьбі з римськими імператорами, усе своє життя він і попліч з ним його зять болярин Георгій Сурсувул вели болгар на Візантію.

Серед останніх переважали рухливі степові скотарі індоєвропейської спільноти: нащадки сурсько-дніпровської культури провісників (разом із носіями буго-дністровської культури) Аратти дунайськодніпровського межиріччя. … Серед них був Сурікаш — ‘ … Кош Сур’ї’, назва якого зрозуміла для давніх слов’ян.