Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Товаришка, що сиділа коло моєї сусідки, чуло обняла її. … Вони припрошували і мене випити чарочку, та я казала, що побіжу ще до сусідки за квашеними огірками, а поки вернуся – най частуються самі.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Степан натхненно забивав здоровенного цвяха, залізши в парту, а його жінка перехилилася через паркан до сусідки і не менш натхненно молола з тою сусідкою язиком. … Прибігали до неї сусідки, хоч раніше й порога переступати не хотіли, й розпитувалися з політикою, що то вони за кумів для сина надбали.
Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment Як тільки вони сіли, Жюльєн, користуючись своїм давнім привілеєм, насмілився наблизити вуста до ліктя своєї гарненької сусідки і взяти її за руку. … Жюльєн помітив, що сусідки пані Дервіль слухали його дуже незадоволено.
Біблія – Старий заповіт Posted on by / 0 Comment 22 Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту. … 17 А сусідки назвали ім’я йому, говорячи: Народився син для Ноомі!
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами Posted on by / 0 Comment У сусідки Катерини Сократівни було весілля, запросили Папаруків, з ними й пана Павла, хтось подав йому смажену курицю (жирна, аж капає з неї), а він впустив ту курицю собі на коліна!
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment – Файно голосить…- кивали головами старі сусідки і чули одвітні зітхання, що розпливались в шумі людських голосів.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment Жоржетта задзвонила секретарці Стефі і, прикривши мембрану слухавки рукою, прогугнявила прохання нібито від сусідки Наді повідомити про лихо її чоловіка, бо вся прислуга кудись порозбігалась, в домі нікогісінько і нікому бідній Віоріці води подати і лікаря викликати.
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями Posted on by / 0 Comment Забігала до сусідки Лукери: посуди треба.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment А жалісливі сусідки-цокотухи, дізнавшись, що Лукія ще й у московки мешкала, аж рукою махнули.
