Результати пошуку слова: Сход

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

На тих же сходах домовилися з старенькою сусідкою, що я в неї обідатиму, а вечерю братиму додому разом з склянкою молока на сніданок. … І на першу ж сходку я не просто пішла, а побігла. … Але вже добре пам’ятаю сходку з нагоди отруєння робітниць па фабриці “Треугольник”, на якій було оголошено страйк солідарності.

УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії

Posted on by / 0 Comment

Потім він випив, добряче поїв, заснув, а Іва лежала і дивилася на шматок порцелянового місяця, як сходилися і розходилися в навислому тумані чорні колії, затискаючи місто з кожним роком слабіючою петлею. … – Я сходжу до сусідів, будинок не з бідних, і не може бути, щоб ніхто нічого не бачив, –

Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями

Posted on by / 0 Comment

Обидва сходилися на тому, що це надзвичайно освічена людина; їхня повага до нього не перетворилася з часом на обожнювання тільки тому, що пан Франтішек «хворів» на безмежну добрість. … Європейці злякалися думки, що грабіжники могли напасти на ранчо дона Фернандо, але Дієго сказав, що банда орудувала на сході.

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Невидимий, мов дух, а смієтьсяі Занедбано цвинтар, лише Великодніми святами сходяться сюди старенькі бабусі на поминки… … А крізь виноградне листя веранди сонце сходить росяно, червоно. … Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над собором, а вітер улігся, на сході краєчок неба холодно, криваво червонів.

ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ

Posted on by / 0 Comment

Незабаром і на Закарпатті постають три політичні осередки: на сході – Хуст, середня частина – Ужгород, на заході – Пряшів. … Майже неможливо було довідатися, що діється на сході від Тячева, тому то Хуст був у темряві. … Раз на тиждень кожний з нас мав змогу піти до лікаря, де сходилися кілька в’язнів разом.

Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху

Posted on by / 0 Comment

Ту мить на сходах почулася хода. … І аж як зійшов униз, то побачив Карлсона, що сидів на сходинці і їв оладки. … Але панна Цап кинулась за ними, вибігла в передпокій, у сіни, навіть на сходи, і гукнула їм навздогінці: –