Результати пошуку слова: Сю

Сюжетець

Posted on by / 0 Comment

сюже́тець – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний сюже́тець сюже́тці родовий сюже́тцю сюже́тців давальний сюже́тцю, сюже́тцеві сюже́тцям знахідний сюже́тець сюже́тці орудний сюже́тцем сюже́тцями місцевий на/у сюже́тці, сюже́тцю на/у сюже́тцях кличний сюже́тцю* сюже́тці* [зневажл.]

Сюркнути

Posted on by / 0 Comment

сю́ркнути – дієслово доконаного виду Інфінітив сю́ркнути однина множина Наказовий спосіб 1 особа сю́ркнімо, сю́ркнім 2 особа сю́ркни сю́ркніть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа сю́ркну сю́ркнемо, сю́ркнем 2 особа сю́ркнеш сю́ркнете 3 особа сю́ркне сю́ркнуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … сю́ркнув сю́ркнули жін.р.

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорi, задумливi вечори, нiжнi осiннi ранки, коли десь летять огняноперi вальдшнепи (мiй сюжетний любовний роман "Вальдшнепи" буде в третьому томi) – … З Оксаною от що: їй 17 лiт, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає.

Сюркання

Posted on by / 0 Comment

сю́ркання – іменник середнього роду відмінок однина множина називний сю́ркання сю́ркання родовий сю́ркання сю́ркань давальний сю́рканню сю́рканням знахідний сю́ркання сю́ркання орудний сю́рканням сю́рканнями місцевий на/у сю́рканні, сю́рканню на/у сю́рканнях кличний сю́ркання* сю́ркання*

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

тремтить, переливається, застигав в повітрі… Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне сюрчання трав’яних коників, що як не розірвуться, – … звідкіля сюди прийшла?.. … – А чого ж ти прийшла сюди, на чуже поле? … – А прийшла сюди, бо недалечке живу… А ти хто?