БАХ Річард – Ілюзії Posted on by / 0 Comment Зовсiм близько пiдi мною зеленолистими джунглями шурхотiла кукурудза, зблиснула дротяна огорожа, а далi, ген-ген, скiльки сягало око, розпросторилась щойно викошена сiножать. … – Доне, як далеко сягає ця тема кiно?
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment А далі, куди око сягало, простягалася така ж сама руїна – рештки до невпізнання обгорілих дерев і розвалених будівель. … Куди око сягало, в полі зору з трагічним колоритом повільно переміщувалися якісь постаті, однак млявість їхніх рухів свідчила, що це привиди.
Цікавинки про Україну Posted on by / 0 Comment Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає 20 метрів завширшки, а потім через кілька кілометрів зникає.
Перспективи використання технології Flexbox при адаптивній верстці вебсторінок Posted on by / 0 Comment У 2019 році підтримка Flexbox браузерами за версією сайту CANIUSE [6] сягає 89,81 %.
Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права Posted on by / 0 Comment Проте оскільки законодавство, яке регулює такий нагляд, дуже недавнє, поки що немає достатньої кількості конституційних судових рішень, щоб оцінити об- сяг і ефективність цієї форми нагляду.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment – Сягли ви до мого серця, – … Прихилявся спиною до стіни й дививсь у сутінь келії, куди не сягав вогонь свічки й де завжди жили химерні та хиткі тіні.
ПАШЕК Мирко – Ловці перлів Posted on by / 0 Comment Глибина моря в цьому місці сягала двадцяти метрів, та вода була прозора, наче кришталь, і здавалося, досить тільки простягнути руку, щоб доторкнутися до коралового галуззя.
Релігійні мотиви в романі Уласа Самчука «Волинь» Posted on by / 0 Comment Все потужніше гуде великий дзвін, розтягаючи своє бамкання геть навколо, як далеко сягне око»[2, с.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment У мене в руках прилад: скоріш автоматично, за звичкою, аніж свідомо, я дивлюся на нього й бачу, що стрілка шалено кидається ліворуч і тремтить, тремтить біля межі, куди раніше ніколи не сягала. … Заборонено, та й годі… Ніде ні хвіртки, ні шпариночки, а залізна брама сягає самої землі.
ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ Posted on by / 0 Comment Він був у ремісницькій формі, новій-новісінькій і настовбурченій Ще гірше, ніж у мене; передня пола гімнастерки сягала йому нижче колін і, йдучи, він підбивав її ними, як фартушину; брезентова реміняка, з нікельованою бляхою «РУ», була заперезана аж під грудьми; штани мели пилюгу…
