Результати пошуку слова: Ся

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

де прибій в людський зріст валом сяйва котить на тебе! … Ось там раювали вони вдвох, купалися та пустували, бризкаючись морем одне на одного, і тоді він взяв її вперше на руки, і поніс із води, із сяйва прибою, так ніжно-прешжно ніс, обціловуючи на ходу… … Чорнобаєнко-середульший сягнув був навіть чину контр-адмірала, —

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Земля лежала ще чорна й нага, як далеко око сягало, ген аж туди, де небо хилилося; лиш десь-не-десь зеленілися блідо пасма озимини й різнилися виразно від темної неораної ще ріллі. … Пан зліз з брички, подав руку, вклонився та й каже: “Як ся маєте, панотчику?” “ … Що ти робиш, Анно, і як маєш ся?

УЕЛЛС Герберт – У безодні

Posted on by / 0 Comment

І раптом їй сяйнула щаслива думка. … Він сягнув рукою в кишеню, знайшов півсоверена й тицьнув монету крізь віконце просто в обличчя візникові. … Зненацька йому сяйнула ідея. … Його статків вистачало тільки на те, щоб сяк-так зводити кінці з кінцями, а душевної енергії не вистачало для того, щоб узятися за щось певніше.

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Встидали би ся! … – Чуєте, Марусько, щось таке ся робить з нашими людьми у цему світі, що гаразду нізвідки не видко і кінця-краю їхньому дуренству також не видко. … що не сповідалася – то не сповідалася, так мені ся получило… … Але, було, клепає-клепає – та й сяде просто посеред подвір'я і дримбу в губи.

Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом

Posted on by / 0 Comment

Він сягнисто ступає крізь рій вогненних світляків. … Дівчина зупинилась і, здавалося, хотіла позадкувати, але натомість глянула на Монтега темними, сяйливими, жвавими очима, так ніби він сказав їй щось надзвичайно приємне. … Була тільки дівчина, яка йшла поруч, у місячному світлі її обличчя сяяло, мов сніг.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

А потонути тут і справді можна було; навіть тепер, влітку, вода сягала коням майже до черева. … Перша пара забрела вже в річку, та коли вода сягнула ярма – завагалася. … –  Новий шлях сягає аж до Аллеганських гір. … –  Зараз же сядь, – … Там усе навпаки: коли тут сяє сонце, там – ніч.

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

Пересмикуються ланцюжки галаганів або враз гучний сплеск води примусить і Зойку і батька озирнутися на те торгання, борюкання пійманої риби – перед очей розбігаються срібні кола, наче хто впустив тарілку з рідким кришталем – розсипався бризками, сяйнув – і вже нема нічого.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

– Я згоджуюсь,– насилу промовила Они-ся, не підводячи очей. … Тільки, сину, передніше ніж виїздити з двору, сядь та добре наїжся, бо там годують по-шляхетськи: якимись пундиками та ласкавими словами, а не пирогами. … Хіба сяду та буду сльози лити? … – Лучче сядь та плач! … Його біле лице аж сяло.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Зрідка звідкись прожектор у море сягне, в розшаленілі безвісті темряви. … Б'є море, сяє побережною смугою, дарма що світ сірий, сіється дощ. … Часом присяде на сторчма вивернутій брилі і, нахилившись, заглядає вниз, в шумовиння прибою, в його кипуче сяйво. … Океан чистоти і сяйва.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Кажуть, отим товстелезним дубам, що могутньо вп'ялися в землю і верхів'ями сягають хмар, сотні літ. … Там уже стрибають через вогнище, змагаються, хто сягне вище і далі. … Сядьмо отутечки. … Хоч сядь та плач, хоч стоячи кричи. … Довелося Косаче-вій так-сяк закінчувати справи і поспішати до Луцька.