Результати пошуку слова: Ся
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції
Ледви з’явився наш імпровізований прапор поза окопами, як на цілому просторі німецьких ровів, на скільки око сягнуло, забіліли прапори. … Задубілою від холоду рукою один з хлопців сягає до чобота та, не поспішаючи, щось шукає за холявою. … Там, направо – на тлі неясного сяйва чорніє “Кадетська роща”, під якою скупчилось світло: –
ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий
Тобто сама палеоуфологія є відносно новою – її вік сягає близько півстоліття, оскільки самостійною вона стала в процесі аналізу археологічних знахідок, предметів, документів, переказів, легенд та міфів сивої давнини. … А нога їхня – нога проста, а стопа їхньої ноги – як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори
Якраз посередині на тих дверях сяяла кругла ручка з жовтої міді. … Сонце сяяло, а трава так зеленіла! … Але Гандальф тільки зиркнув на гобіта з-під довгих кущуватих брів, що стриміли далі, ніж сягали криси його тінявого капелюха. … Різьбили арфи, чаші гарні, Де не сягали каменярні Людські,- жили, пісні вели, Що й ельфи чуть їх незугарні.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся
Нехай лишень сядуть за стіл, вже не я буду, щоб не приспівала йому: Старший боярин – як болван: Витріщив очі, як баран. … Сяк-так віддавши вечерю, Маруся пішла до коров, а Настя стала журитися і каже Наумові: – … А він, сеє мізернеє созданіє, ся билина, ся пиль і порошина, чи він же тобі благодарить?