Результати пошуку слова: Сісти
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість
А я ж, недостойний розвязати ремінь узуття його, я — мало того, що дерзнув з ним поруч сісти, а навіть і трапезу з ним розділити і паче єще — двадцятку давав за протекцію для моїх любих учнів. … Я, не знаю чому, не запропонував їм сісти на лавці, а вони, теж не знаю чому, з хвилину мовчки подивилися на пейзаж і пішли.
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
Я боявся прийти додому, боявся сісти за комп'ютер. … Що мені заважає зараз скинути ноги зі столу, підхопити кейс, вискочити на вулицю, сісти за кермо і хвилин за десять насправді штовхнути двері власної квартири? … Ледве дочекався кінця терміну й першим вранішнім автобусом поїхав до райцентру, аби швидше сісти в потяг.
Уорен Мерфі, Ричард Сепір – Народження Дестроєра
Така фраза, вимовлена будь-якою іншою жінкою, неодмінно здалась би утримуючою схований натяк, але в даному випадку зміст її був точний і недвозначний: логічна пропозиція сісти на ліжко, тому що в кімнаті був тільки один стілець, вже зайнятий господаркою. … Рімо зробив вигляд, що шукає, куди б сісти.
МАТІОС Марія – Нація
Хлопців тридцять, може, триста, Ой, то з покриком, то свистом, Стежки кров'ю – а не листом – Укриті були… Ще не встигне сонце сісти: – … Поклали на стіл, склали їй руки, засвітили свічку – а вона, покійниця, відкриває очі й силується сісти. … І за столи кладіть усіх і не перебирайте, хто коло кого має сісти.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Вона спотикалася, зачіпалася за гілки, дряпала собі ноги і мало вже не плакала з утоми, як несподівано з лісу виник Чорнота і, підбігши конем до бранців, почав запрошувати дівчину сісти до нього на коня. … Гетьман довго умовляв Чорноту не сердитись і не пустив його з свого намету, поки той не згодився сісти з ним обідати.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Не одне молоде серце вразила її врода, не один човен вечорами прибивався до татарського броду, та ні в один не поспішала сісти Оксана. … Володимир одразу ж підбіг до свого рятівника, по-дорослому поздоровкався, запросив сісти й дістав з мисника четверту ложку. … Та Безбородько не квапився сісти за стіл, а все позирав на вікна.