Результати пошуку слова: Та й

СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські

Posted on by / 0 Comment

Байка тодi буває погана й бабська, коли в простацькiй та смiшнiй шкаралущi своїй не ховає зерна iстини i схожа на червоточний  горiх. … Як обряд без сили Божої – порожнеча, то й байка така без iстини. … – Анiтрохи,- вiдповiла та.- Вони й помiж себе завжди роблять, те саме. … 10 Йдеться про Езопову байку “Орел та черепаха”.

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Posted on by / 0 Comment

Та іще й нецнота. … Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели. … Вона ж на шиї так йому й повисла! … Вона ж свою дитину годувала та вже й сусідську бавила, чужу. … Попідростали верби і дівчатка,- про це в суді, можливо б, і не слід,- але ж Маруся так його чекала, такі літа одна перебула!

ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor

Posted on by / 0 Comment

Правда, той домик, поставлений його коштом, все-таки найпоряднiший i найкраще положений на весь Борислав, – … йому стало так якось солодко, нi одна мисль не шевелилася, тiльки вiддих правильно пiдiймав груди. … Страшна бiднiсть та недоля, що стрiтила його при першiм виступi на свiт, i досi проймає його холодом, дрожжю.

КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов

Posted on by / 0 Comment

Часто бува, що один одного не дуже і розгляділи, не мовили промеж собою ні словечка, не знають, хто є і відкіля; а вже один одного зна, один одного хоч де, то пізна, один на одного дивиться, один без одного скуча, і, якби могли обоє, кинулися б один до одного, зчепилися рученятами та й не розлучалися б повік.

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Яке ж то там йому лихо зіклалося й від чого така журба його узяла? … А як ховали, так труну його несли через усе село на руках, мов дітського батька, та біля церкви й поховали і добре на усіх обідах пом’янули. … – Та як за тебе і йти такій дівчині? … та щоб на тебе родичі його не гримали, так ти віддай теє усеє пану писарю Ригоровичу… – 

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Сьогодні розжене тих брунькачів, а завтра вони знов тут, знов бренькають, регочуть під вікнами, ніби навмисне випробовуючи Іванів терпець та оту його «дикість», коли від найменшого доторку чоловік уже завівся, уже спалахнув, як порох. … Навіть можна прилягти на лавці горілиць та ще й тут помугикати до нічних світил.

Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори

Posted on by / 0 Comment

Про величезну популярнiсть творiв Остапа Вишнi у двадцятi роки написано дуже багато, адже його читали й видавали в республiцi найбiльшими пiсля Тараса Шевченка накладами. … д.» Не варто уточнювати (та чи й можливо це тепер?), … Остап Вишня, гiрко всмiхнувшись, сказав, що такi заяви i йому показували – Пилипенка, Ялового i Слiсаренка».

ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу

Posted on by / 0 Comment

чому ж тоді, коли Час є тільки Четвертим Виміром Простору, його завжди визначали, та й тепер визначають, як щось зовсім відмінне? … Та й перший-ліпший різник зрозумів би Філбі. … Кивнувши головою, я показав на сонце й так майстерно зімітував грім, що вони аж здригнулися, відскочила назад і поприсідали.

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

«Та рубайте його, козацтво!» — … Сашко подавав йому стрічки, тачанки пішли врозтіч, кіннотники розбіглися вмить, «здавайся! … Слова мої прості й некрасиві, та ви зрозумієте мене й так, бо скрізь по степах судяться зараз дві правди: правда багатих і правда бідних. … та й слід твій солона вода змила.

СЦІБОРСЬКИЙ Микола – Націократія

Posted on by / 0 Comment

Лише тоді в стані так-сяк ділати його складна, повільна, обтяжена зайвими атрибутами і суперечностями, машина. … Він спромігся також прозорливо відгадати де в чому й перспективи розвитку капіталізму, даючи їм наукове обосновання. … Щасливий той нарід, що йому доля судить таких вождів.