Skip to content тож тим дивнiший був, увечерi того-таки дня, несподiваний промельк ясного, пронизливого наскрiзного бачення, котре, грiх нарiкати, нiколи ж тебе на крутих поворотах не полишало, от ти його – тлумила-таки, i не раз, та ще й як! …
Так якого ж?…” …
бо є в життi речi, вiд нас не залежнi, бо я є така, який ти зi мною, – Як у джерелі обличчя людське, так в Ісаїних словах, начебто веселка у хмарі, видно цих Наркісів амур. …
Може, воно й так, як ти мовиш. …
Так, що істинна людина має істинне око, яке, минаючи видимість, через те, що бачить під нею новість і на ній спочиває, тому й зветься вірою. Як ті душі погубляють, Так сі людське тіло, Та ще й дякуй, мов за добре, За спасенне діло! …
«Так, як Бог на небі, І живе вона не в пеклі, Не в страшнім Еребі». …
Нам з Музою тепер одно зісталось: Твоїм сліпим письменством гордувати Твою наслідню мрію зневажати, І зло, що ти хотів би вихваляти, Таким, яким воно бувало, змалювати. Кармоді лише йому відомими методами переконався, що все відбувається саме з ним і таки насправді, і відповів, як годиться в такому випадку: – …
Архітектура, як бачите, така, як ви, мабуть, гадали, – …
Я доводив, що відкрив цілком нову і дискретну форму, таку ж неминучу, як і квадрат. …
– Якщо так ставити питання, то все ніби й слушно, – говорить, а сама ще така, як узлик. …
в нас не так, як в Іваненковських панів, що в їх усе по-панськи, любе й миле? …
Аби трохи в матері забряжчало в калиточці, зараз і почне вимагати; а мати така, що послухає й оддасть, та потім нікому так гірко, як мені, бо стара хоче те у хазяйстві навернути, що дочка витратила, – 