Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
Але каштан того вечора сидів уже тихенько і таким лишався й багато подальших вечорів. … – Ти таки вистежив мене, і ось я перед тобою. … Я бачив старого Флінта в кутку, отам, за тобою, бачив так ясно, мов живого. … На віку було випалено літеру «Б», а кути її були стерті й побиті так, як то буває після тривалого вжитку.