Кобилянська Ольга – Людина
Ну, щодо остатнього, то воно припало їй лише так еn раssant[4] на думку, бо її муж займав припадком те становище. … Борони боже: так низько вона ще не упала, тож саме і не думав так ніхто в домі її та її мужа. … Ах, що то їй все так із пам’яті вибилось, і вона собі ні імені, ні року не могла пригадати! … І то в таку непогоду?